Аграріїв треба підтримувати, а не забирати останнє

Аграрний сектор в Україні – чи не найбільший тіньовий і найбільш заплутаний у юридичному плані. Вважається, що суспільство у нас тяжіє до лівих ідеологій, тому, за більшістю соціологічних опитувань, населення виступає проти продажу землі. На жаль, в Україні земля давно продається за сірими схемами, внаслідок чого держава не отримує справедливих податків, а власники паїв – достойної ціни. Одна із останніх схем – емфітевзис. Виговорити важко, а наслідки побачити – страшно. Адже це коли латифундія, тобто аграрні «барони», робить вигляд, що бере в оренду пай на 50 чи 100 років з правом розпоряджатися чужою землею, а власник паю вірить в те, що колись та земля до нього повернеться.

Ціна, яку отримують селяни за фактичний продаж найціннішого ресурсу держави, разів у десять нижча, ніж у сусідній Польщі чи Словакії. Тому, великим землевласникам це вигідно. Бо аграрна компанія 30 – 35 тисяч гривень за гектар «відіб’є» за кілька років, посіявши на орендованих площах соняшник, рапс чи інші “ходові культури”. Але селяни раді навіть такій можливості, адже більшість із них люди похилого віку.

Ще страшніше – бездумне відкриття ринку землі, коли паї скуплять великі латифундисти, для яких головне – високий прибуток. А пропозиції президента Зеленського щодо продажу в одні руки по 50 тисяч гектарів землі і більше, якраз і створюють для цього всі передумови.

Юлія Тимошенко пропонує реформування аграрного сектору саме в інтересах селян. ЇЇ план передбачає дозвіл для держави чи громад за ринковою вартістю викуповувати паї у селян, які хочуть їх продати. “Захистимо право власності або оренди землі, а покарання за рейдерство зробимо суворим і невідворотним”, – так записано в програмі партії Батьківщина.

Саме фермери, дрібні та середні сільгоспвиробники, які живуть і працюють на своїй землі, мають стати головною опорою держави в аграрному секторі. Їх підтримку потрібно зробити основою державної політики, подібно тому, як це зроблено свого часу в Польщі, де працює 2,5 мільйони фермерських господарств. В Україні ж всього лише 20 тисяч працюючих фермерів, причому їх кількість щороку зменшується.

Рейдери, високі податки, відсутність кредитів та страхування – все це ускладнює й без того непросте життя хлібороба. Тому, пропозиції Юлії Тимошенко щодо підтримки аграрного сектору, саме те, що потрібно нам, аграріям. Саме навколо цього потрібно об’єднатися усім нам, якщо ми хочемо жити багато і заможно…

	№952 від 20.02.2020p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477