ОЛЕКСІЙ МУЛЯРЕНКО: «Повагу рівнян заробити не так просто, але нам це вдалося»

- Олексію Віталійовичу, Ви той депутат, про якого знають як на окрузі, за який Ви відповідаєте, так і загалом у Рівному. Містяни знають про те, що Ви зробили для розвитку міста. Як Ви вважаєте, чи все вдалось реалізувати за свою каденцію?

- Звичайно, зроблено чимало. А так як початок кожного року - традиційний час підведення підсумків роботи в попередньому періоді, то значить, прийшов час відзвітувати перед вами, мої земляки, про виконану роботу.

Взагалі, депутати від фракції партії «Європейська Солідарність» - одні із найефективніших у міськраді цього скликання. Приємно працювати у такій команді. Ви ж знаєте, як нелегко завоювати довіру рівнян, але вважаю, що нашій команді це вдалося. Реалізовано десятки проєктів, постійна комунікація із виборцями, вирішення їх проблемних питань і т.п.

До свого депутатства я ставлюся відповідально. Хочу зазначити, що з початку роботи каденції міськради цього скликання я не пропустив жодногоїї засідання, без поважних на те причин. Окрім того, беру активну участь та є членом постійної комісії Рівненської міськоїради з питань транспорту, зв’язку та екології.

- Одним із наймасштабніших проєктів, ініційованих Вами на посаді голови ОДА є будівництво спортивного комплексу на вулиці Макарова в Рівному. Коли його добудують?

- Спорткомплекс на Макарова буде однією із найбільших спортивних споруд на Західній Україні. Нагадаю, що спорткомплекс матиме універсальний спортзал для ігрових видів спорту з трибунами на 3000 місць з можливістю проведення змагань міжнародного рівня. Окрім того, за потреби, він трансформуватиметься в концертний або виставковий зали. Важливо, що прокладені туди комунікації в майбутньому дозволять будувати поряд інфраструктуру, готелі, басейн, тощо. Також, туди переїдуть всі секції обласної спортшколи олімпійського резерву (ОСДЮСШОР), які зараз тренуються в неналежних умовах, в кілька змін, без зручностей.

На арені (І-ша черга комплесу) вже проводять роботи з накриття будівлі та встановлюють трибуни. Кошти на його будівництво залучають з державного бюджету - насамперед це Державний фонд регіонального розвитку, а також цільова програма для будівництва палаців спорту. У 2018 році, за моєї ініціативи, на будівництво спрямували 66,5 мільйонів гривень. А упродовж 2019 року залучено загалом понад 100 мільйонів гривень. Приємно, що і у 2020 році фінансування будівництва буде продовжено, а це запорука того, що спорткомплекс точно добудують. Цьогоріч з ДФРР планується виділити майже 60 мільйонів гривень.

- Як зробити так, щоб до дитячих садочків діти йшли без черг? Торік у одному із найбільших мікрорайонів міста Північному було зрушено процес будівництва дитсадку. Однак наразі цей об’єкт знову «заморозили» і перспективи його добудови невідомі.

- Вирішити цю проблему можна будівництвом нових дошкільних установ. Саме тому на посаді голови ОДА я, разом із активними мешканцями мікрорайону Північний, зробили все для того, щоб проєкт будівництва дитячого садочка по вулиці Коновальця почав реалізуватись.

Нагадаю, що 8 червня минулого року на території майбутнього дошкільного закладу з моєї ініціативи розпочалися підготовчі будівельні роботи. Будівельники почали працювати над першими двома крилами будівлі, ремонтувати дах.

Крім того, торік вдалося добитися аби Уряд виділив 22 мільйона гривень на будівництво. На жаль, більшість цих коштів не було використано, а реконструкцію садочка дійсно було заморожено. Сподіваюся, що цей важливий соціальний об’єкт буде обов’язково збудований.

- Окрім усього, Ви активно підтримуєте молодих науковців. З Вашої ініціативи запроваджено щорічний обласний конкурс студентських інноваційних проєктів імені професора Костіна Олексія Івановича. Для чого це Вам?

- Олексій Іванович Костін – це мій дідусь. Він зробив чималий внесок у розвиток кафедри гідравліки НУВГП. Тому й тематика нашого конкурсу спрямована на пошук конкретних та реальних способів вирішення проблеми забруднення головної рівненської водойми - річки Устя.

Конкурс відбувся вже вдруге. Його темою стало «Оздоровлення малих річок Рівненщини». Захист робіт і визначення та нагородження переможців відбулося 3 лютого цього року. Участь у конкурсі взяло 12 студентів. До фіналу конкурсу дійшло шість проєктів. З них конкурсна комісія із викладачів університету обрала три найкращі роботи, автори яких отримали грошові винагороди у розмірі 15, 10 та 5 тисяч гривень.

До слова, перше місце у конкурсі зайняв третьокурсник НУВГП Микола Клименко, а темою його роботи було відновлення річки Боярчик, яка протікає за гіпермаркетом «Епіцентр» у Рівному, і є притокою річки Устя.

Темою наступного конкурсу знову буде – «Оздоровлення басейну річки Устя». Вона є дуже актуальною для нашого міста і потребує допрацювання.

- Ще однією великою проблемою у Рівному є стан озера Басів Кут та річки Устя. Знаємо, що у цьому напрямку Ви теж досить активно працювали.

- Басів Кут таУстя останні 10-15 років знаходяться у жахливому стані. А це не тільки втрата туристичного потенціалу і зіпсовані місця відпочинку, а й неприємні наслідки – запах, бруд, мор риби. Тож перше, що я запропонував зробити – це детально вивчити стан Усті та її басейну. Роботу доручили науковцям рівненського НУВГП. Це також позитивний досвід для самого університету, який має водну спеціалізацію. Після року досліджень фахівці НУВГП публічно презентували висновки на круглому столі під моїм головуванням.

До слова, ще у 2013 році почали писати проєкт із проведення комплексу заходів з відновлення річки, але не завершили його, бо не вистачало коштів. Довелось мені ще раз порушити це питання, і область виділила кошти та проєкт завершили. Це і буде та детальна інструкція, як поступово оздоровлювати водойму. А слідкувати за цим буде так звана Басейнова рада, утворена моїм розпорядженням як голови ОДА ще наприкінці 2018 року.

- Що із радіозаводом? Є рішення судів про повернення його у державну власність. Яка подальша доля цього колись потужного підприємства?

- Завдяки роботі Рівненської ОДА під моїм головуванням, силових структур, прокуратури та громадськості багаторічний процес повернення радіозаводу державі увінчався успіхом. У судах довели, і контрольний пакет акцій ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» тепер у власності держави, а не приватного підприємства-банкрута. Це дало змогу потрапити на територію колишнього радіозаводу та почати там активні дії. Завод зараз - це недіюче підприємство, приміщення у жахливому стані. Але на цій території можна було б розпочати нове виробництво, яке б забезпечило роботою тисячі рівнян. Під моїм головуванням було проведено ряд нарад з силовиками, державними службами та акціонерами, напрацьовані конкретні заходи, і проблема зрушила з місця. Взимку минулого року правоохоронці та виконавча служба таки почали прибирати вольєри та переселяти звідти собак, які дошкуляють місцевим мешканцям та студентам МЕГУ. Сподіваюсь, що роботи у цьому напрямку триватимуть.

- Ви є активним прихильником і меценатом спорту №1 у Рівному – спідвею. Як на Вашу думку пройшов минулорічний сезон?

- У минулому році, з точки зору розвитку спідвею, Рівненщина була успішною. Ми провели 7 міжнародних престижних змагань, презентовано тематичні конверти та марки, встановлено нову фотозону біля мототреку «Я люблю спідвей», випущено серію ювілейних монет та багато іншого.

І однією з важливих подій у відзначенні цього ювілею стала поява біля мототреку пам’ятника спідвеїсту, до створення якого я також мав можливість долучитися.

Нагадаю, що ще наприкінці 2018-го року як голова Рівненської ОДА, я підписав розпорядження про оголошення 2019-го – Роком спідвею на Рівненщині та відзначення 60-річного ювілею спорту №1 у нашому місті.

Постійним спонсором усіх змагань зі спідвею, які проводяться у Рівному - є компанія Сталь-М, засновником якої, я маю честь бути, а гарною традицією останніх років стало нагороджувати найшвидшого або найрезультативнішого спортсмена «Кубком Олексія Муляренка».

- Олексію Віталійовичу, Ваш проєкт «Адаптація міської туристичної інфраструктури до потреб людей з інвалідністю», автором якого Ви є, переміг у Громадському бюджеті Рівного і був успішно реалізований.

- Цей проєкт був ініційований аби розвивати міський простір з урахуванням потреб людей з інвалідністю. У рамках проєкту було створено 3 фільми про Рівне та його найвизначніші місця. Все заради того, аби ще більше людей могли доторкнутися до частинки історії міста, в першу чергу ті, хто не може його бачити але може відчути, або не може вільно багато пересуватись містом.

Разом зі стрічками розробили і мнемосхеми (тактильні карти) з дублюванням назв туристичної інфраструктури Рівного шрифтом Брайля – вони будуть встановлені в 11 місцях, зокрема, у «Злата плазі», ЦНАПі, Палаці дітей та молоді, міському Палаці культури, парку Шевченка та в зоопарку, а навесні ще три карти з’являться на залізничному вокзалі та двох автостанціях.

Окремо, хочу подякувати усім, хто долучився до реалізації цього соціального проєкту.

- Як члену постійної комісії Рівненської міської ради з питань транспорту, зв’язку та екології Вам, звичайно ж, знайома транспортна проблема у нашому місті. Як можна її вирішити?

- На жаль, це питання входить у перелік чи не найпроблемніших у місті і потребує негайного втручання міської влади, розроблення та реалізації стратегії, яка могла би значно змінити на краще організацію дорожнього руху.

Спостерігається значне збільшення транспорту на вулицях Рівного, що зумовило підвищення інтенсивності руху та зростання транспортних потоків на центральних вулицях - Соборній, С.Бандери, Кн.Володимира, тощо. А це, в свою чергу, спричиняє часте виникнення автомобільних заторів на вказаних вулицях, особливо в години-пік. Така ситуація створює значні перешкоди в русі, провокує нервову напругу учасників дорожнього руху, що призводить до підвищення аварійності на дорогах, та в цілому знижує якість життя в місті.

- У часи Вашого головування в ОДА Рівненщина була лідером в Україні за енергоефективністю. Як цього вдавалося досягати?

- П’ять років тому ми відмовилися від російського газу. І це була наша велика перемога. Коли я очолював ОДА, то наша область три роки поспіль займала перше місце в Україні з енергоефективності. Не останню роль в досягненні такого результату відіграла Міжнародна виставка СЕТ - 2019. Вона довела свою ефективність. Близько півсотні укрaїнських та зaкордонних виробників предстaвили рівнянам своє облaднання - сонячні бaтареї, тeплові нaсоси, опaлювальна технікa, led-екрaни, економне eлектрообладнання та ін.

Також додам, що 6 лютого цього року під час сесії, Рівненська міська рада прийняла Звернення до української влади щодо скасування абонплати за транспортування газу. Відповідне рішення ініціювала фракція партії «Європейська Солідарність».

- Завершуючи інтерв’ю, що б Ви ще хотіли сказати читачам?

- Про належну роботу депутата повинні свідчити реальні справи, сподіваюся разом із рівнянами ми й надалі будемо їх реалізовувати. А це - якісне освітлення вулиць та дворів, очищення річки Устя, приведення доріг у нормальний стан, вирішення проблеми вивезення та переробки сміття... І взагалі, Рівному необхідно надати новий імпульс розвитку і повернути йому славу комфортного для проживання, затишного та зеленого міста.