Чорний березень…

Однак, попри все, економічне життя міста та області продовжується. Для того щоб зрозуміти, як почуває себе в часи карантину реальний сектор економіки області автор почав обдзвонювати своїх знайомих, які займаються бізнесом, і на умовах анонімності розповіли про реальну ситуацію в їх сегменті економіки.

Новела перша

(про тих у кого все добре)…

Власниця невеликого продуктового магазину в Рівному:

– Ми працюємо в звичному режимі. Лише трохи раніше відпускаю дівчат, адже важко з громадським транспортом. А так, поки що все у нас добре. Товар є і покупців досить. Обсяги реалізації суттєво не зросли, ми ж не супермаркет – дешевої гречки, макаронів та цукру в нас немає, але й наші нинішні обсяги торгівлі мене задовольняють. Що буде далі? Не знаю. Коли відкриються базари, наші виторги впадуть. На жаль, купівельна спроможність людей падає, і я це бачу по наших покупцях. З тенденцій я б відмітила падіння попиту на порівняно дорогі ковбасні вироби, сири, та молочну продукцію. В нас набагато менше стали купувати вина, а більше горілки.

Топ-менеджер однієї з великих мереж АЗС:

– За тиждень карантину важко зрозуміти тенденції ринку нафтопродуктів. Звісно, через карантин та заборону міжміського автобусного сполучення попит на пальне зменшився, але наразі не дуже сильно. Ціни поки що стабільні, тому що падіння вартості нафти було компенсовано падінням курсу гривні. В цілому, український ринок нафтопродуктів поки що на карантин ніяк не відреагував, та й пропозицій на великому оптовому ринку фактично немає.

Якщо давати прогноз на кілька місяців вперед, то очікування в нас, і не тільки в нас, негативні. Економічна криза буде, і скоріше за все буде вона складною. Це неприємно чути, але треба бути реалістами. Найближчій місяць скоріше за все пройде спокійно.

Керівник однієї з банківських установ Рівного:

– Ми працюємо в звичному режимі. Кого міг з персоналу відправив у відпустки. Ажіотажу в нас немає. Навіть коли курс гривні падав, черг біля кас не було. Думали, що через обвал нашої валюти люди почнуть активніше оформляти депозити. На жаль, не оформляють. Кредити теж не користуються попитом, що, взагалі-то, не дивно під час карантину. Хоча треба віддати належне нашим людям – по вже взятим кредитам – платять акуратно. Що стосується обслуговування юридичних осіб, то наші клієнти працюють поки що в звичному режимі, падіння ділової активності я не спостерігаю. Щодо прогнозів на майбутнє, то вони негативні. Після завершення карантину неминуче падіння доходів значної частини працездатного населення, а це призводить до погіршення «кредитного портфелю» банків. Також наші фінансові інструменти такі як кредити, кредитні картки, депозити стануть менш доступними для людей, принаймні на деякий час.

Новела друга

(про тих у кого не все добре)…

Фахівець харчової галузі:

– Взагалі, наша галузь велика і її робота дуже важлива для економіки Рівненщини. Хочу сказати, що підприємства по-різному почувають себе в карантині. Краще всього ситуація у виробників хліба. Попит на цю продукцію стабільний, і навіть в кризу люди споживають більше хліба. Найгірша, в нашому сегменті економіки, ситуація у виробників молочної продукції. Великі обсяги продукції продавались через базари, а вони закриті. При цьому куди дівати вже виготовлену продукцію не зрозуміло. Так що збитки у підприємств будуть. Також не зовсім нормальна ситуація у виробників ковбас. Причина та сама – закриття ринків. Хоча ковбасним цехам все-таки трохи легше знайти нові ринки збуту для своєї продукції. В цілому, найбільшою проблемою нашої галузі виявилась транспортна. Наші працівники живуть часто доволі далеко від виробництва, і після припинення автобусного міжміського сполучення доставити їх на роботу та з роботи дуже складно і недешево. Що стосується перспектив. Складно сьогодні щось передбачити навіть на кілька місяців наперед, але зрозуміло – реальному сектору економіки буде важко.

Новела третя

(про тих кому сьогодні важко)…

Власниця кафе в Рівному:

– Ми стоїмо, карантин. Зачинила свій заклад, заплатила дівчатам зарплату і відправила усіх на три тижні у неоплачувану відпустку. Що тут скажеш – невесело. Що буде далі – не знаю. Час від часу прихожу в свій заклад, потрібно ж подивитись чи все добре. Невеселе це видовище – зачинене серед білого дня кафе. Перспективи? Після карантину спробуємо відкритись. Це буде важко. Новий заклад десь рік-півтори потрібно «розкручувати», щоб він почав приносити дохід. Тобто десь рік, а то й більше після поновлення роботи закладу його доведеться фінансувати з власної кишені. Я взагалі думаю, що після нинішнього карантину, аби відсотків 30 рівненських кафе та ресторанів вижило, це був би непоганий показник.

Менеджер транспортної компанії, яка займається пасажирськими міжміськими перевезеннями:

– Ми стоїмо. Водіїв автобусів відправили у неоплачувану відпустку, автобуси на стоянку. Чекаємо коли дозволять їздити. Настрій невеселий. Що будемо робити, якщо продовжать карантин – навіть страшно подумати. Доведеться відправляти людей у оплачувану відпустку, а де взяти на неї кошти, коли автобуси стоять. Не думав, що колись ми опинимось в такій халепі. Сподіваюсь тільки на те, що нам дадуть можливість працювати… Але коли це станеться – не знаю.

Висновок

(або монолог бізнесмена-оптиміста)…

Просто рівненський бізнесмен:

– Буде чи не буде кризи? Вона вже є і коронавірус тут фактор двадцятий. Ще в першому кварталі 2019 року я для себе вирахував, що ми на порозі серйозної економічної кризи. Так само було зрозуміло, що до президентських та парламентських виборів влада буде робити все можливе і неможливе, щоб цю кризу відтягнути. Хочу сказати, попри всю критику двох минулих прем?єрів і їх команд, вони досить успішно відтягували економічний армагедон. Однак, епідемія стала «спусковим гачком» економічної кризи. Наскільки глибока буде ця криза, не скаже сьогодні ніхто. Можна лише прогнозувати, що ситуацію буде трохи гірша ніж в 2008 році. До речі, нинішня криза має ті ж самі причини. Що робити людям? Не панікувати. Гречку і макарони додатково скуповувати не треба, сіль, сірники теж. Потрібно розуміти, що економічна криза не щось страшне – це нормальний стан справ. Просто працювати треба буде більше, в першу чергу бізнесу. Що стосується нашої влади, то навряд щось вони реальне зможуть зробити для економіки. Головне, дати реальному сектору максимум свободи при мінімумі контролю з боку держави. Іншого рецепту в наших умовах немає. Це не 2014 рік, коли у всіх було добре, а у нас війна і нам давали гроші, хай і не багато, але ж давали. Сьогодні криза у всьому світі і очікувати, що нам з нашими боргами дадуть десять мільярдів доларів чи простять борги, на мою думку, не варто. Саменьким доведеться викручуватись, власними силами.