Післязавтра

Однак, потрібно розуміти – карантин не назавжди. Україна не така багата країна, щоб дозволити собі не працювати довго. Тому варто усвідомлювати, що ж буде після закінчення карантину в нашій економіці? Отже, автор попросив розповісти про майбутнє будівельної галузі, звісно на правах анонімності, одного з фахівців цієї самої галузі.

– Почнемо з того, що будівельна галузь України вже досить давно в кризі. Вона в останні чотири роки була локомотивом економіки і зростала нечуваними темпами. Однак, платоспроможний попит на нові квадратні метри не ріс такими ж темпами, як ці самі метри будувались. Тобто, квартири, будинки та комерційна нерухомість почала пустувати. В умовах нормальної економіки, розуміючи наслідки від краху ринку продажу нерухомості для держави, влада мусила б втрутитись і зробити одне з двох – або розпочати масштабну програму пільгового кредитування бажаючих придбати нерухомість, або в адміністративному порядку обмежити обсяги нового будівництва. Нічого зроблено не було, і темпи будівництва не впали. Для того, щоб продавати хоч щось, забудовники почали самі розгортати програми відтермінування оплат. Фактично – це є кредитуванням, але більш ризикованим ніж класичні банківські кредити. Скільки таких «кредитів» навидавали девелопери мені не відомо, і боюсь, що не тільки мені. Коли закінчиться карантин і буде видно ступень «просідання» економіки та реальних доходів людей, які погодились на таку схему придбання нерухомості, ми всі отримаємо шок, адже з будівельною галуззю пов?язані десятки суміжних галузей, і зупинка будівельників це дуже погано. Що далі? Звісно забудовники будуть намагатися продати, будуть акції, знижки, але я не очікую взагалі ніяких рухів на ринку нерухомості до кінця травня.

Далі підуть крапкові продажі, але обсяги будуть вкрай незначні. На будівельному ринку нас очікує навіть не сценарій 2008 року, як в інших галузях економіки. Скоріше за все буде криза більша ніж та, що була в 1998 році. При цьому варто розуміти, що в наших забудовників сьогодні дуже багато об?єктів з високою часткою готовності. Банківські кредити – не вихід, тому що добудувавши будинок, його власник не знає, коли ж він продасть в ньому квартири, а відсотки потрібно платити кожен місяць. Ми всі пам?ятаємо сумну долю недобудованих будинків, які «встали» під час криз. І ще з досвіду, криза на будівельному ринку, на жаль, закінчується пізніше ніж в економіці в цілому. Для того, щоб зберегти галузь, потрібні державні та комунальні інфраструктурні проєкти, які б дали змогу зберегти будівельні фірми.

Комерційна нерухомість і торгові центри. Їм дуже важко сьогодні, бо майже всі не працюють і майбутнє в них, прямо скажемо, краще ніж у будівельників, але гірше ніж в цілому в економіці України. Хоча проблеми ті ж самі. Торгівельних центрів дуже багато і останнім часом проблема вільних площ, на яких не можна знайти орендаторів, загострилась. Після завершення карантину місяць-два підприємці будуть пробувати зберегти свій бізнес, після чого почнеться закриття бутиків, магазинчиків та кафе, якими і «живуть» торгівельні центри. У кожного торгівельного центру є так званий поріг збитковості. Тобто, при закритті половини точок витрати закладу падають відсотків на 10, а доходи на всі 50. Таким чином встає питання рентабельності бізнесу. Думаю, більша частина торгівельних центрів виживе, але хтось і закриється. На цей сегмент економіки буде дуже тиснути нова комерційна нерухомість.

У нас чомусь всі забудовники вирішили, що перші поверхи треба робити під «комерцію». В результаті вже сьогодні цієї «комерції» в рази більше ніж комерсантів, які б могли їх орендувати, або купити. Далі буде гірше. Порожні приміщення потрібно взимку опалювати, літом провітрювати, а витрати на охорону… При цьому, принаймні рік, ділова активність малого бізнесу буде зменшуватись. Так що власникам «комерції» варто розслабитись і набратись терпіння, попит на їх приміщення буде менший ніж попит на квадратні метри в торгівельних центрах.