Якщо ґрунт виснажується

При грамотному застосуванні шкоди ні здоров’ю людей, ні ґрунту вони не заподіюють, зате діють швидко і завжди є в продажі.

Особливо великою у рослин є потреба в азоті, тому що він входить до складу білка і є основою всіх життєвих процесів. Саме азотні добрива особливо люблять фермери, і на них підвищений попит.

Фосфор у складі складних білків бере участь у побудові клітин рослин, підвищує засвоєння та дію інших елементів живлення. Калійні добрива допомагають рослинам засвоювати вуглекислоту, сприяють пересуванню вуглеводнів і підвищують стійкість до несприятливих умов.

Молоді рослини споживають менше живильних речовин, але, маючи недостатньо розвинену кореневу структуру, є більш вимогливими до їхньої наявності у верхніх шарах ґрунту, причому у формі, що легко засвоюється. Рослини з коротким періодом розвитку (скоростиглі) мають потребу в значному запасі живильних речовин у ґрунті, тому що формують урожай за більш короткий строк.

Рослини з тривалим періодом розвитку споживають у сукупності більше живильних елементів, але все-таки є менш вимогливими до наявності значних запасів цих речовин у ґрунті, тому що період їхнього використання розтягнутий на тривалий строк.

Яких елементів не вистачає

Недолік того або іншого елемента живлення можна визначити за деякими зовнішніми ознаками рослини. Наприклад, при недоліку азоту листя рослини стають блідо-зеленими, ріст сповільнюється, а нове листя якщо й утвориться, то дрібне та з тонкими листовими пластинками. При гострому недоліку азоту воно жовтіє та обпадає.

При недоліку фосфору листя набуває тьмяний темно-зелений колір, що надалі переходить у фіолетовий, а уздовж жилок листа з внутрішнього боку – у пурпурно-червоний. При засиханні листя чорніє.

Недолік калію викликає появу жовтої облямівки по краях листяної пластини. При гострому голодуванні листя набуває неправильну форму, у його середині з’являються бурі плями, облямівка стає буро-коричневою і розсипається.

При недоліку в ґрунті мікроелементів рослини погано розвиваються та знижують урожай. Іноді недолік мікроелементів позначається настільки різко, що рослини захворюють. Попередити цю напасть можна внесенням мікродобрив. А оскільки дози мікродобрив є незначними, їх частіше використовують при обробці насіння перед посівом і при позакореневих підживленнях.

Про добрива

Аміачна селітра – вона добре розчинюється у воді і швидко діє на рослини, тому незамінна при внесенні рідких підживлень разом з органічними добривами. Середня норма внесення під овочеві культури становить приблизно 150-250 г/10 м2.

Сульфат амонію – на відміну від аміачної селітри його можна вносити з осені, тому що він добре поглинається ґрунтом, а навесні легко засвоюється рослинами. Використовують його і для підживлень у період росту, причому в сухому вигляді. Середня норма внесення сульфату амонію в ґрунт становить 750–950 г/10м2. Його можна поєднувати практично з усіма простими добривами для утворення змішаних складів, за винятком гашеного вапна, попелу і томасшлаку.

Сечовина – одне з кращих азотних добрив. Його вносять під обробку ґрунту, широко використовують для сухих, рідких і позакореневих підживлень. На 10м2 задіюють до 200 г сечовини. Змішувати сечовину з аміачною селітрою не можна.

Кальцієва селітра – у ґрунт краще вносити у вигляді рідких підживлень, витрачаючи не більше 500 г/10 м2.

Суперфосфат простий гранульований – можна вносити під основну обробку ґрунту восени та навесні, а також при посіві в борозни, рядки, лунки й у вигляді рідких підживлень. Середня норма – 300-400 г/10 м2, при внесенні в борозни і рядки – 100-150 г/10 п. м, у лунки – по 2-3 г. Зберігати його необхідно в сухому приміщенні.

Суперфосфат подвійний гранульований – так само як і простий суперфосфат, він добре розчинюється у воді, але осаду не дає. Вносити його бажано при основній підготовці ґрунту, але можна й при безпосередньому посіві в борозни і лунки. Головне простежити, щоб насіння не стикалося з добривом. Ось тільки норма внесення майже в три рази менше за рахунок підвищеного вмісту фосфорної кислоти і становить 100-150 г/10 м2.

Хлористий калій – норма внесення цього добрива становить приблизно 100-200 г/10 м2.

Сірчанокислий калій (K2SO4) – білий, іноді сірий кристалічний порошок, що містить 45-52?% окису калію. Він добре розчинюється у воді, і вносити його можна на всіх видах ґрунту як восени, так і навесні. Середня норма – 30-40 г/10 м2. Для рідких підживлень цю ж кількість добрива розчинюють в 10 л води і витрачають на полив 10-20 розсадних рослин. Сірчанокислий калій можна змішувати з усіма мінеральними добривами перед внесенням у ґрунт. Його вважають одним з кращих безхлорних добрив під всі овочеві культури.

Увага!

Хлористий калій містить велику кількість хлору, тому його рекомендують вносити в ґрунт з осені. У цьому випадку опади вимивають хлор, а калій добре поглинається ґрунтом. На легких піщаних ґрунтах і ґрунтах з достатнім запасом вологи калійні добрива можна вносити і ранньою весною при глибокій обробці, а також у вигляді підживлень.