Борис Грицюк: “Рівне НДІТМ” знають в Україні, Росії, Білорусії, Казахстані і навіть у США”

Виробничі й наукові пріоритети

- Борисе Павловичу, за радянських часів Ваш інститут був задіяний у загальносоюзних програмах із відповідним фінансуванням. Нині ж, працюючи в умовах ринкової економіки, кожне підприємство самостійно вирішує, що виробляти і кому збувати продукцію. Поділіться досвідом перетворення НДІ у прибуткове виробництво.

- У зв’язку зі значним зменшенням обсягу проектних робіт, спричиненим втратою в пострадянському просторі багатьох ділових партнерів, ми стали більше займатися виробництвом. Щороку освоюємо десятки нових видів продукції для різних галузей економіки. З плином часу змінювалися пріоритети. Сьогодні ми зменшили обсяги виробництва запасних частин для сільськогосподарських машин, натомість більше виконуємо замовлень на розробку та впровадження маловідходних та енергозаощаджуючих технологій гарячештампувального виробництва. Нещодавно запатентували установку електрошлакового кокільного литва. Вже є підтвердження на отримання патенту.

За нашими розробками, які постійно вдосконалюються, ряд підприємств випускає широку гаму поковок гарячого штампування. Застосування запропонованих інститутом технологій дає вагомий ефект: зменшення витрат металу на 20-35 відсотків на одну деталь, підвищення коефіцієнта використання металу та коефіцієнта вагової точності до 20 відсотків, зниження трудомісткості механічної обробки, а також збільшення терміну експлуатації деталей.

Координатор

технічного прогресу

До речі, Рівненський НДІТМ, згідно з висновками Комісії з атестації наукових установ та рішенням Колегії Мінпромполітики України, визначений головним з питань науково-технічного забезпечення за напрямком “Розробка технологій та оснащення для маловідходного гаряче- і холодноштампувального виробництва, електрошлакового переплаву”. Нас знають в Україні, Росії, Білорусії, Казахстані і навіть у США. Торік ми поставили американським поліграфістам запасні частини до друкарського обладнання на 400 тисяч гривень.

- Яким замовленням, виконаним за останні роки, найбільше пишається колектив інституту?

- У серпні минулого року ми виграли тендер на поставку київському НВО “Авіант” двох установок електрошлакового переплаву. До кінця року замовлення вартістю 1 мільйон 700 тисяч гривень було виконано. Наші установки електрошлакового кокільного лиття ефективно працюють на Мінському, Самарському (аж три) і Курському підшипникових заводах. Вони призначені для електрошлакового переплаву металу в керамічному тиглі та його заливки в ливарну форму. Це дає змогу отримувати високоякісні відлиті заготовки з різних марок легованих сталей, а також міді та її сплавів. Технологія плавки на установках проста і доступна кожному машинобудівному підприємству. Плавка ведеться в автоматизованому режимі. Заливка металу в кокіль проводиться “безрівчаковим” способом.

Малі габарити обладнання і ефективна витяжна система дозволяють встановлювати дільницю електрошлакового литва безпосередньо в діючих цехах. Як вихідний матеріал для плавильного електрода використовуються зношені або поламані деталі, інструмент, частини штампів і прес-форм, обріз прокатного і ковальсько-штампувального виробництва. Особливо поширені ці установки на підприємствах “Вторчормету”.

НДІТМ - унікальне підприємство

- Сьогодні значно зріс попит на металообробку. Чи може пересічний приватний механічний цех скласти конкуренцію Вашому інституту?

- НДІТМ - унікальне підприємство із замкнутим циклом виробництва: це і термообробка, і шліфування. А приватні підприємства спроможні виконати тільки чорнову обробку металу на токарних і фрезерних верстатах. Завершену деталь із такими мінімальними припусками, як робимо ми, вони не виготовляють. Тому всі, хто мав з нами справу, звертаються до нас.

Наші постійні партнери впевнені, що при оптимальній ціні отримають продукцію потрібної якості. Ми пишаємося співпрацею з потужними підприємствами області - ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” та ВАТ “Рокитнівський склозавод”.

З ВАТ “Рівне НДІТМ” уже тривалий час плідно співпрацюють вітчизняні шарикопідшипникові заводи - Харківський і Луцький. Минулого року ми поставили цим та іншим підприємствам відливки електрошлакового переплаву на 600 тисяч гривень. Це - унікальна продукція. Наприклад, відлиті на замовлення цих заводів заготовки матриць пуансонів мають у 1,5-1,8 раза більшу стійкість, ніж їх аналоги із прокату, та мінімальний припуск, а це - суттєва економія інструментів із дорогих легованих сталей.

Новаційний пошук інженерів і робітників дає можливість постійно нарощувати обсяги виробництва. За минулий рік вони зросли на 27 відсотків. Раніше інститут займався проектуванням і виготовленням обладнання для нового виробництва. Зараз таких замовлень обмаль. Тому охоче проектуємо і робимо прес-форми, в тому числі і для рівненських атомників.

Вірили у свято

на нашій вулиці

- Як вплинула ринкова економіка на кадровий потенціал інституту?

- У перебудовно-розбудовні роки наш колектив зменшився із 430 до 150 чоловік. Залишилися найкращі інженери й робітники, які не сумнівалися в тому, що і на нашій вулиці буде свято. Коли це свято прийшло, його разом із ветеранами відчули двадцять нових висококваліфікованих фахівців, яких ми запросили на роботу. Сьогодні маємо одного академіка, 48 працівників із вищою освітою та 83 - із середньою спеціальною, решта здобула фах у профтехучилищах. Безперечно, праця колективу з таким високим творчим і професійним потенціалом повинна бути помітною.

- А зарплата?..

- Середньомісячна зарплата зросла в інституті з 348 гривень у 2001 році до 1210 гривень цьогоріч. Наші інженери - універсали: працюють не тільки за кульманом, а й на монтажних роботах.

- Чи займаються інженери підприємства раціоналізаторством?

- Сьогодні нестадартне обладнання, що проектують наші конструктори, виготовляється для конкретного замовника, який фінансує ці роботи. Якщо витрати замовника окуповуються за короткий термін виробничої експлуатації наших розробок, то на них є попит.

Молода зміна:

плюси та мінуси

- Як Ви оцінюєте конкурентне середовище на ринку металообробки в нашому регіоні?

- В області машинобудування як галузь практично перестало існувати. Зберегли виробництво хіба що Сарненський завод мостових конструкцій, Здолбунівський ремонтно-механічний завод, щоправда, в роздробленому вигляді. У Рівному лише одне машинобудівне підприємство тримається на плаву - завод високовольтної апаратури, та й там його колишні німецькі господарі знищили найкраще в радянському і пострадянському просторі

гальванічне виробництво, позбувшись таким чином конкурента на європейському ринку.

- Борисе Павловичу, на стан справ у вітчизняній машинобудівній галузі впливає, напевне, і рівень підготовки інженерного корпусу у вищих навчальних закладах?

- На жаль, якість підготовки нинішніх студентів, незважаючи на комп’ютерну озброєність вузів, на порядок нижча, ніж раніше. Сьогодні нормативної літератури, крім тієї, що збереглася з радянських часів, немає. А головне - вища освіта втратила універсальну виробничу базу: її розкомплектували, розікрали, а що не можна було вкрасти - продали як металобрухт. Однак є і позитив. Нині студент, володіючи комп’ютером, може через Інтернет набагато швидше опанувати нові знання, ніж його ровесники в недалекому минулому. Проте, коли випускник прийде на виробництво, йому треба років п’ять, а то й більше, щоб стати гарним фахівцем і керівником. Перш ніж керувати людьми, молодий спеціаліст повинен освоїти всі технологічні тонкощі, навчитися працювати з людьми.

Добрих людей

бджоли не кусають

- На завершення розмови поговоримо, Борисе Павловичу, про Ваші захоплення. Я знаю, що Ви, як і Віктор Ющенко, займаєтеся бджолярством. Скажіть, спілкування із бджілками накладає відбиток на характер людини? Ви такий же м’який, як і керманич держави?..

- На роботі я різкий, але справедливий. Та в моїй доброті можете не сумніватися. Я стою біля вулика оголеним до пояса - і бджоли мене не кусають. Такий виняток вони роблять тільки для добрих людей. А взагалі, бджілки, коли після напруженої праці зустрічаєшся з ними один-два рази на тиждень, заспокоюють, додають організму бадьорості. Всі пасічники, як правило, здорові й мають гарний вигляд.

- У Вас багато вуликів?

- Три-чотири. На рік вони дають декілька відер натурального меду. Це не так багато, але на сім’ю і онукам вистачає.

- А як Вам вдалося поєднати мирне захоплення бджільництвом із полюванням?

- Дійсно, я завзятий мисливець, полюю більше 40 років. Але полювання для мене - це, перш за все, спілкування з природою, яке я дозволяю собі разом із друзями шість-вісім разів кожного мисливського сезону.

- Дякую за розмову. Хай Вам, Борисе Павловичу, щастить і в праці, і біля вулика, і на полюванні!

ВАТ “Рівне НДІТМ” - це:

• Європейський рівень продукції

• Сучасні енергозберігаючі технології

• Висока якість

• Гарантійний сервіс впровадженого обладнання

• Помірні ціни

33018, м.Рівне, вул. Д. Галицького, 16. Тел.факс: (0362) 23-34-11; тел. (0362) 23-35-79, 23-34-82. е-mail: proekttech@rv.uar.net