129 замість 490: Навіщо скорочувати кількість районів в областях?

Як поділять?

Урядовці пропонують ліквідувати чинні 490 районів та утворити замість них 129, зокрема 10 в АР Крим та 7 на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до урядового плану, найбільше районів матимуть Харківська та Львівська області – по 7. У Дніпропетровській, Київській та Одеській областях буде по 6 районів. У Івано-Франківській, Хмельницькій, Вінницькій, Закарпатській, Сумській та Запорізькій – по 5 районів. Вісім областей матимуть по 4 райони – Житомирська, Миколаївська, Черкаська, Волинська, Кіровоградська, Полтавська, Чернігівська і Рівненська. Найменше районів – лише 3 – планують утворити в Тернопільській, Херсонській і Чернівецькій областях.

«Схвалення цих постанов парламентом забезпечить відповідність системи адмінтерустрою районного рівня України сучасним вимогам та європейським стандартам. Це в свою чергу сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування», – заявив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Проєкт утворення нових районів має низку дискусійних питань, які необхідно обговорити в стінах Ради. Не всі погоджуються із запропонованим поділом, тому у проєкті ще можливі правки. Зокрема, про це заявила у відповідь на питання українців заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук: «Було безліч обговорень з експертами, з громадами, приїжджали в Київ, депутати приїжджали в регіони. І зараз вони якраз фіналізуються додатково, проходять обговорення. І я знаю, що вже певні зміни в карті нових районів будуть і вже зараз узгоджуються».

Тож фінальний варіант розмежування районів ще попереду.

Чому менше?

Як пояснили у Міністерстві розвитку громад та територій, чинний районний поділ не дозволяє місцевій владі ефективно управляти цими територіями. Адже райони утворювались ще в Радянському Союзі у 60-х роках минулого століття. З того часу кількість населення і його зайнятість дуже змінились.

«Іншою проблемою є те, що існуючий районний поділ дуже нерівномірний – є райони, де проживає менше шести тисяч населення, а є ті, де проживає майже 200 тисяч населення. Зауважте, що і в маленькому, і у великому районі діють однакові органи державної виконавчої влади з однаковими повноваженнями, але з різною завантаженістю», – пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

За його словами, під час формування меж майбутніх районів враховували кількість жителів – 150 тисяч і більше мешканців. Цей критерій базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу. Оскільки багато нинішніх районів мають менше населення, вони будуть укрупнені. Хоча є і певні винятки, зумовлені особливостями конкретних територій.

Чи змінюється щось для населення?

Як стверджують експерти з децентралізації, перерозподіл районів не зачепить безпосередньо мешканців громад. Адже утворення нових районів – це вже наступний крок після утворення спроможних громад, яке триває вже кілька років. Саме громади, по суті, перебирають на себе повноваження, які традиційно мали районні центри. Тож адміністративні послуги населення отримуватиме, як і раніше, у своїй громаді.

Якщо ж спроможна громада ще не створена чи не має власного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), то місцева влада може укласти договір про обслуговування у сусідній громаді. Але в будь-якому випадку мешканцям громад не доведеться оформляти документи у районному центрі.

Щодо розподілу владних повноважень після реформи, то урядовці запевняють, що функції рад об’єднаних громад і районів не дублюватимуться, однак консультації з цього питання ще тривають. Як наголосив В’ячеслав Негода: «Не буде ніякого підпорядкування органів місцевого самоврядування територіальних громад районним радам ні адміністративно, ні фінансово».

Що ж стосується районних державних адміністрацій, то цього року ніякі зміни їх також не зачеплять. Їхня реорганізація чи ліквідація може розпочатись лише після ухвалення меж нових районів та оновленої редакції проєкту закону «Про місцеві державні адміністрації», тобто не раніше 2021 року. При цьому у Міністерстві розвитку громад та територій стверджують, що нинішні держслужбовці не залишаться без роботи. Після реформи вони зможуть працювати у виконавчому комітеті ради громади чи у ЦНАПі.

Експерти закликають депутатів ухвалити рішення про нові райони до осені, адже на осінь заплановані місцеві вибори. Більше того, реформа децентралізації є основою для всіх інших змін у регіонах. Без ефективної влади на місцях неможливо впроваджувати економічні і структурні реформи.