Плачуть берези - Piвнe-Paкуpc

У наших краях почався санкціонований збір березового соку. Так, у березових гаях Костопільського лісгоспу здалеку видно, як виблискують на сонці купи трилітрових слоїків під білокорими стовбурами - це лісівники точать березовий сік. Заготівлю соку можна проводити лише три тижні - до появи перших листочків на дереві. За сезон одна береза дає близько 100 літрів цілющої рідини. А заготівельники приймають сік по 38 копійок за один літр натурального напою. Вік у беріз схожий за тривалістю до людського - сімдесят років. Свої банки підставляють під державні дерева і місцеві жителі, сподіваючись, якщо пощастить і не піймають лісники, заробити якусь копійчину

Мікрочіпам - ні!

У Почаєві серед іншої духовної літератури паломникам останнім часом роздають звернення московських релігійних кіл проти введення росіянам біологічних мікрочіпів. Що це таке? А це коли замість розрахункових та кредитних пластикових карток під шкіру на руці вживлять мікрочіп з базою даних про ідентифікаційний номер, номер рахунку в банку, групу крові, паспортні дані тощо. І все це можна зчитати, так би мовити, з космосу. Здається, непогано, бо можна не боятися, що загубляться картка чи паспорт, і злодії їх не викрадуть. Та й квартпослуги сплатити можна, підставивши лише руку з чіпом під якийсь мудрий комп’ютер. Але коли станеться мережевий збій і, наприклад, замість справжнього злочинця затримають невинну людину? Отож-бо. А ще кажуть, що тоді іноземні шпигуни знатимуть геть усе про росіян та про російські державні таємниці…

На Литву!

Рівненські трудові мігранти почали переорієнтовуватися з Москви, Петербурга та Калінінграда на не таке вже й далеке зарубіжжя - країни Балтії. Насамперед це стосується будівельників, медсестер і різних доглядальниць за дітьми і людьми похилого віку. Чому б і ні, коли, приміром, у Литві навіть бюджетники гарно заробляють: дільничний лікар отримує 800-1000 євро на місяць, а хірург-початківець -1500 євро. До речі, там уже перестали ставити такі ще популярні в нас, проте часто шкідливі для здоров’я через вміст свинцю, металопластикові вікна. Нині литовці віддають перевагу вікнам дерев’яним, виготовленими за останніми технологіями - деревоалюмінієвим та деревобронзовим.

Хата-довгожителька

У Корці збереглася дерев’яна хата, якій виповнилося 150 років. Звела її без жодного цвяха на одній із перших вулиць села родина Огіїв. Вони ж і глибоку криницю поблизу викопали. Кажуть, що вода у ній вельми життєдайна, адже багато хто в родині доживав до ста літ. А вода ніколи не зникала.

	№284 від 22.03.2007p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477