ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

«Мені дуже подобається знати, що я роблю щось правильне і точне – те, що десятиліттями робили мої батьки, які піввіку свого життя віддали професії фармацевта, – зазначила Ольга Володимирівна напередодні Дня фармацевта під час розмови з кореспондентом «Рівне-Ракурсу». – Корпоративний девіз фармацевтичної династії Синяків: «Кожен день допомагати людям».

Тестом на професійність та самопожертву для колективу ТДВ «Рівнефармація» стала, попри всі ризики та негаразди, напружена щоденна праця в період наступу пандемії COVID-19.

«Хтось під час карантину відпочивав, а наші люди працювали, як в умовах воєнного часу»

– Із введенням карантину, – акцентувала Ольга Володимирівна, – аптеки мережі «Рівнефармація» забезпечили безперебійне постачання захисних медичних масок. Звісно, ціни в постачальників зросли в десятки разів. Якщо до пандемії ми закуповували маски по 80-90 копійок, то в умовах карантину нам їх відпускали вже по 20 гривень за маску. До того ж, усі постачальники, посилаючись на форс-мажорні обставини, перейшли на попередню оплату, що вимивало в нас усі обігові кошти. Також велика проблема була з доставкою: змушені були посилати власний транспорт у Київ, коли всі під’їзди до столиці були перекриті блокпостами. Звичайно, ми не могли повністю задовольнити шалений попит рівнян на маски, але вони, все-таки, періодично надходили в продаж.

Крім того ми налагодили в дев’яти аптеках «Рівнефармації» власне виробництво антисептиків, які були практично вдвічі дешевші та набагато якісніші, ніж заводські. Також нам необхідно було забезпечити безперебійне постачання медикаментів, передусім антибіотиків, усім аптекам нашої мережі в районах області. Хтось під час карантину відпочивав, а наші люди працювали, як в умовах воєнного часу – в три зміни!

Звісно, не обійшлося і без іміджевих втрат для всіх українських аптечних мереж. Багато нарікань було на те, що аптеки, піднявши ціни, наживаються на простих українцях. У ланцюжку «виробник – постачальник – аптека» остання є кінцевою ланкою в ціноутворенні. «Рівнефармація» під час карантину свою цінову політику не міняла, а на формування ціни між виробником і постачальником ми не можемо впливати.

Ще хочу звернути увагу на те, що при багатьох лікарнях, які було тимчасово закрито через COVID19, змушені були припинити роботу наші аптечні пункти. Однак у нас не було жодного скорочення. Хтось за бажанням пішов у відпустку, а решту людей забезпечили роботою в інших структурних підрозділах. Були вжиті всі заходи для того, аби не втратити жодного працівника, навіть пенсіонерів.

«У Франції або Голландії ти не можеш мати більше

двох аптек, у Чехії та Угорщині – більше однієї»

– Які проблеми існують на ринку ліків в Україні? Часом здається, що в деяких містах аптек більше, ніж продуктових магазинів. Рівне в цьому плані – не виняток…

– В мене викликає велике занепокоєння укрупнення аптек. Сьогодні всім відома п’ятірка найпотужніших фармацевтичних компаній-монополістів на українському ринку продажу ліків. Якщо розібратися в антимонопольному законодавстві, то їх можна швидко поставити у відповідні рамки. В Європі діють жорсткі обмеження: у Франції або Голландії ти не можеш мати більше двох аптек, у Чехії та Угорщини – більше однієї. До речі, жоден загальноукраїнський оператор фармацевтичного ринку з тих, що працюють на Рівненщині, не має жодної аптеки в сільській місцевості. Ці «акули» аптечного бізнесу взагалі не опікуються сільськими аптеками.

Усі ці кричущі моменти, пов’язані із захопленням ринку компаніями-монополістами, професійна аптечна спільнота сприймає дуже негативно. Ми вимагаємо від влади державного втручання в регулювання кількості аптек, враховуючи щільність населення. На сьогоднішній день аптеки на кожному кроці. Є багато закладів, які аптекою важко назвати, – це магазин. Мене вражає, наприклад, аптека «Копійка»: в Україні немає «копійчаних» лікарень, а «копійчані» аптеки процвітають, хоча ціни там геть не копійчані.

Непокоїть і те, що в нашій державі фармацевтичним бізнесом можуть займатись люди без профільної освіти, що вкрай неправильно та суперечить здоровому глузду. Сподіваюсь, що в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, фармацевти займатимуться фармацевтичним бізнесом, а металурги – металургійним. Тобто, будь-яким бізнесом повинні займатись професіонали. Всіма своїми професійними досягненнями я завдячую найближчим мені людям. Батькові – Володимиру Васильовичу, який навчив мене берегти сімейні цінності. Мамі – Людмилі Михайлівні, провізору вищої категорії, яка все життя присвятила фармацевтичній справі.

«В Україні аптеки слід розділити на дві групи:

заклади охорони здоров’я та місця продажу ліків»

– За останні п’ять-шість років кардинально змінилася структура фармацевтичного ринку за рахунок його монополізації потужними гравцями, що об’єдналися під відомими брендами. Як це вплинуло на фінансово-економічне самопочуття найбільшої на Рівненщині місцевої аптечної мережі?

– Передусім зауважу, що на цьому сумному для багатьох невеличких регіональних мереж фоні «Рівнефармація» не тільки утримує зайняті позиції, але і вводить в дію нові аптеки й аптечні пункти, бере участь у багатьох соціальних програмах – «Доступні ліки», «Цукровий діабет», «Orange card», «Терапія Плюс», «МедіКарт» тощо. Ми навіть реалізували власний креативний соціальний проект всеукраїнського значення – в березні цього року відкрили Аптеку-музей, яку вже відвідали сотні рівнян та гостей міста з різних куточків країни. Цьогоріч нам вдалося відкрити в Костополі аптечний пункт при районній лікарні. Щоправда, через COVID-19 ця приємна для нас подія відбулася трошки пізніше, ніж планувалося. Також у райцентрі Рокитно у викупленому орендованому приміщенні відкрили нову аптеку.

Нині ТДВ «Рівнефармація» об’єднує 62 структурні підрозділи: 40 аптек та 22 аптечні пункти. 10 аптек мають ліцензію на придбання, зберігання та реалізацію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. 11 наших аптек виготовляють усі зареєстровані лікарські форми: спиртові та водні розчини, настої, відвари, мазі, порошки, суспензії. Основна цінність екстемпорального виготовлення лікарських засобів за рецептами лікаря полягає в індивідуальному підході до кожного пацієнта при невисокій вартості ліків. Завжди свіжі та якісні засоби не містять консервантів, барвників, підсолоджувачів. Без них не обійтись людям старшого віку, дітям та вагітним. Багато препаратів, виготовлених нашими провізорами, не мають промислових аналогів в Україні.

До речі, в Європі не відкриєш аптеку, якщо в тебе немає виготовлення лікарських засобів, якщо ти не надаєш паліативної допомоги та не береш участі в соціальних програмах. Тому, на мою думку, в Україні аптеки слід розділити на дві групи за видами діяльності та надання фармацевтичних послуг: заклади охорони здоров’я та місця продажу ліків. І, звісно, державний регулятор повинен реагувати на те, що у багатьох аптеках (а фактично – в магазинах продажу медикаментів) працюють люди в білих халатах без фармацевтичної освіти. Мене шокує те, коли в аптеці просять порадити ефективні ліки, а касир, запитавши скільки в пацієнта грошей, відпускає йому препарат на відповідну суму.

«У США лікар ніколи не призначить хворому ліки без узгодження з фармацевтом»

– Чи правда, що аптеки намагаються реалізувати передусім дорогі медичні препарати?

– Це сумні реалії. Дешеві препарати продаються виключно через нашу мережу та комунальні аптечні установи, а великим фармацевтичним гігантам це зов­сім не цікаво. Тому ми розраховуємо на більш дієву підтримку місцевої влади в розвитку тих аптек, які дійсно працюють як заклади охорони здоров’я, а не магазини, що торгують ліками. Нагадаю, що з початком пандемії місцеві мережі першими мобілізували всі свої сили, аби забезпечити місто й область масками та антисептиками. В аптеках великих мереж, які представлені в Рівному, а керівництво – у Львові або в Києві, не було жодної маски. На мою думку, необхідно передусім розвивати місцеві виробництва. Адже це – і створення нових робочих місць, і сплата податків у місцевий бюд­жет. Сьогодні «Рівнефармація», яка цьогоріч відзначила 25-річчя акціонування товариства, забезпечує робочими місцями 300 працівників.

У розвитку аптечного сегменту вітчизняної системи охорони здоров’я ми повинні насамперед орієнтуватись на європейський та світовий досвід. Наприклад, фармацевт у США – це остання лінія захисту пацієнта. Тобто, лікар ніколи не призначить хворому ліки без узгодження з фармацевтом. Саме фармацевт вирішує, чи підходять дані ліки пацієнту, чи потрібно підібрати більш ефективний або безпечний засіб.

– Ваші побажання до професійного свята колегам по роботі, партнерам та клієнтам аптечної мережі ТДВ «Рівнефармація».

– Сердечно вітаю колектив товариства «Рівнефармація», всіх наших партнерів та фармацевтів і провізорів Рівненщини з професійним святом – Днем фармацевтичного працівника. Нехай Ваша сумлінна праця стане вагомим внеском у збереження та зміцнення здоров’я нації, приносить Вам насолоду і допомогу тим, хто чекає на неї! Бажаю Вам професійних успіхів, натхнення в усіх справах, здійснення задумів, благополуччя та сімейного тепла! Нехай оцінкою роботи фармацевтів завжди буде крилатий вислів: «Точно, як в аптеці»!