ОЛЕКСІЙ МУЛЯРЕНКО: “Мої цінності та переконання залишаються чітко на проукраїнських і проєвропейських позиціях”*

- Простої відповіді на це запитання немає, але бачу питання хвилює багатьох. Ви ж знаєте, що ще з 2010 року я був членом партії “УДАР”, ініціатором створення якої виступив Віталій Кличко, і яка мала завжди чітко проєвропейську позицію. Я очолював виконавчий комітет цієї партії на Рівненщині, був членом виконкому Рівнеради. Так тривало декілька років, а якщо бути точнішим, то до 2014-го, коли після подій на Майдані партія “УДАР” об’єдналася із “Блоком Петра Порошенка”. Я й досі вважаю, що це був правильний державницький крок, адже потрібна була потужна проукраїнська сила, яка б відстоювала інтереси українців. У 2019 році БПП провів ребрендинг, і тепер це партія “Європейська Солідарність”. До слова, декілька років я очолював міську партійну організацію ЄС, досі є депутатом Рівнеради фракції “ЄС”, а більше трьох років очолював Рівненську ОДА, працюючи з п’ятим президентом України Петром Порошенком пліч-о-пліч.

- Чому ж тоді зараз на вибори Ви йдете не від “Європейської Солідарності”?

- Таке ж запитання мені зараз задають багато людей. І я зауважив, що в основному їх цікавить не моя партійність, а чи не змінив я свої політичні погляди, які в мене завжди були чітко проукраїнські. Моя тверда відповідь – я й далі залишаюся на таких же позиціях. Я переконаний, що наша держава має бути сильною та незалежною, з євроатлантичним вектором розвитку. Навіть більше Вам скажу, що у 2019 році, після того як ми з Петром Порошенком перестали бути у владі, я відновив своє членство в “Європейській Солідарності” і минулого року, влітку, на дострокових виборах до Верховної Ради, я йшов за підтримки “ЄС”.

Що сталося далі? Після президентських та парламентських виборів, у Києві, керівництвом партії було прийнято рішення про оновлення “Європейської Солідарності” та обрання на відкритих праймеріз керівників обласних, районних та міських організацій. Але, на жаль, вже пройшло більше року, а обіцяних праймеріз в Рівненській області так і не було проведено.

Навіть навпаки, одну з найкращих, за результатами виборів в партії “ЄС”, організацій, було розформовано з досі незрозумілих для мене причин. Але зараз це вже неважливо. А Центральне керівництво партії прийняло дивне рішення і призначило в.о керівника обласної організації з Києва.

Враховуючи таку ситуацію, небажання Києва об’єктивно розібратися у тій ситуації, що склалася, я прийняв для себе рішення вийти із партії. Цьому ще й посприяли неприйнятні для мене певні спільні голосування у Верховній Раді “ЄС” та “Слуг народу”, у першу чергу щодо продажу української землі. Незважаючи на це, в самій “Європейській Солідарності” і в інших проукраїнських партіях у мене багато друзів, однодумців та прихильників. А взагалі, місцеві вибори - це не так про партійні бренди, як про про конкретні особистості, їх цінності, ділові та професійні якості і бачення розвитку громад.

- У такому випадку, що саме Вас спонукало йти на ці вибори від партії “Сила і честь”?

- Сьогодні “Сила і Честь” входить у п’ятірку найпотужніших політичних партій в Україні. Це політична сила, яка також стоїть на чітко проукраїнських позиціях. І мені імпонує її лідер – Ігор Смешко, досвідчений та професійний державник.

Тому, коли постало питання йти самому на вибори, чи разом із потужною командою, яку ми сформували у Рівному в лавах партії “Сила і Честь”, то мій вибір однозначно був командний. Адже міському голові для проведення ефективних змін та розбудови міста необхідна команда дієвих та ініціативних фахівців. А я вірю, що “Сила і Честь” у наступному складі міськради матиме досить потужне представництво. Тому для мене та для всієї нашої команди надзвичайно важлива підтримка рівнян.