Мандрівка за враженнями

- Знаєте, є такий вислів “з корабля на бал”? Так от, - розповідає найспортивніша авто-пані, - зі мною сталося навпаки: я потрапила з балу на корабель. Тобто, на борт міжнародного авіалайнера.

Перше, що мене вразило, коли я прилетіла

до Китаю, - це величезний найсучасніший аеропорт. Усе не просто стерильно чисто! Там все чітко сплановано, продумано і влаштовано так, щоби пасажири почувалися зручно. Вибрав потрібний напрямок - і вперед. Усі рухаються одним потоком, ані кроку направо-наліво, заблукати практично неможливо.

- Кажуть, щоб уникнути епідемії пташиного грипу, китайці обладнали аеропорти спеціальними приладами, які вимірюють температуру тіла на відстані. Якщо у пасажира, що зійшов з трапу літака, хоча б на одну десяту градуса підвищена температура, прилад сигналізує санітарній службі, і далі невдаха потрапляє до карантину.

- Я таких приладів не побачила, все обійшлося без карантину, - запевняє пані Галина. - Коли заповнювала декларацію, поставила галочку біля напису “не хворію” - і все.

- Що найбільше запам’яталося в Китаї?

- Звичайно, найбільш вражаючий момент - це екскурсія до імператорського палацу. “Заборонений замок” - так звучить його назва українською. Тут колись мешкала імператорська родина - сам володар Піднебесної та 200 його дружин, наложниці, діти, слуги. Це - комплекс споруд із багатьма дивами, створеними природою і руками цього працьовитого народу. Пагоди, палаци, парки, скульптури - все це справжні витвори мистецтва, незвичного для європейців.

- До речі, про європейців. Вам доводилося зустрічати під час мандрівки громадян інших країн?

- Так, мені доводилося спілкуватися з туристами зі Швейцарії, Франції, Італії, Росії. І знаєте, помітила дуже суттєву відмінність між нашими та іноземними туристами. Наші не звикли подорожувати, вони більше стурбовані бізнесом, їдуть не за враженнями, а за товаром. Саме тому моїх співвітчизників більше, ніж історичні і культурні пам’ятки, приваблює Ябалу - величезний торговельний центр. Іноземці ж подорожують для задоволення духовних потреб.

А самі китайці, я вважаю, - великий народ, нація високої культури. У них прекрасна країна. Цікава і незвичайна китайська кухня: ніколи не впевнений, що саме ти їси, але дуже, дуже смачно, хоча в роті пече вогнем - люблять їхні кухарі приправляти все спеціями.

- Ви встигли потоваришувати з кимось під час подорожі?

- Так, я познайомилася з китаянкою Кесі. Дуже приємна молода дівчина, розумна, весела. І тут, повинна зазначити, мені допомогло знання іноземної мови. Ми з Кесі, як і з представниками інших країн, спілкувалися англійською мовою. Я отримала безліч позитивних емоцій, “зарядилася” для подальшого активного життя.

Дуже вдячна компанії “Спеціаліст Тревел”, яка подарувала мені цю подорож, і, звичайно, газеті “Рівне-Ракурс”, що організувала чудовий конкурс “Авто-Пані - 2006”.