Чи потрібна 5-річкам школа?

Що кажуть у міністерстві?

У листопаді в Міністерстві освіти та науки закликали до дискусії про можливе навчання дітей у школах із 5 років, а не 6-7, як це є зараз. Свою пропозицію МОН підкріпило досвідом США, Великої Британії та Нідерландів. Зокрема, у міністерстві назвали такі аргументи на користь раннього навчання: 1) наступність дошкільної та початкової ланок освіти; 2) позитивний вплив на успішність у дорослому житті; 3) прискорений розвиток сучасних дітей, особливо через шалений прогрес інформаційних технологій.

За словами в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета, у відомстві розуміють, що діти 5 і 6 років мають різні рівні психофізичного розвитку, тому підхід до організації освітнього процесу п’ятирічок повинен бути інший.

«Не йдеться про те, що діти в 5 років мають сісти за парти на 35 хвилин уроку. Натомість обговорюються нові форми здобуття знань та набуття компетентностей із подальшою зміною державних освітніх стандартів і програм», – пояснив Шкарлет.

У парламенті теж заявляють, що якщо п’ятирічки підуть до школи, то не будуть вчитись за програмою нинішніх першокласників.

«Це буде перший клас, але не такий, де діти будуть сидіти за партами, це буде перехідний період між садком і школою», – прокоментувала член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

У Міністерстві освіти наголошують, що жодного рішення про зміни в системі навчання не ухвалені і поки не стоять на порядку денному.

Що кажуть батьки?

Одразу після заяви МОН батьки активно почали обговорювати переваги та недоліки навчання з 5 років. У спільноті «Батьки SOS» у Facebook думки розділились. Дехто поділився своїм позитивним досвідом початку школи у 5 років. Однак із застереженням, що готовність до школи дуже індивідуальна у такому віці.

«Ми пішли в п’ять! Нам неймовірно пощастило з нашою вчителькою! Дитині дуже подобається, ось уже другий клас, а все встигаємо», – прокоментувала Анастасія Буйновська, але водночас додала, що її друга донька піде до школи у 6 років.

Втім, більшість батьків виступила проти пропозиції міністерства. За їхніми словами, п’ятирічні діти не готові до школи у її класичному вигляді. До того ж, переписувати програму початкової школи під п’ятирічок – значить відмовитись від щойно запровадженої Нової української школи. Тож, на думку батьків, недоцільно так швидко змінювати систему знову.

Що думають психологи та експерти?

Освітні експерти і психологи також з осторогою поставились до ініціативи МОН. Експерт освітнього напряму Інституту майбутнього Микола Скиба вважає, що спочатку потрібно провести оцінку результатів Нової української школи, а тоді вже запроваджувати якісь зміни.

«Стандарт базової школи прописаний із розрахунку, що діти ідуть в школу у певному віці. У законі України делікатно і виважено написано, що діти ідуть до школи переважно у 6 років, але за потреби і в 7, оскільки важливим чинником є психофізична готовність», – додав експерт.

Психолог Світлана Ройз також має застереження щодо життєздатності пропозиції міністерства на українських теренах. За її словами, і держстандарт, і концепція НУШ наразі заточені під шестирічних дітей. Методика роботи із п’ятирічними дітьми повинна бути зовсім інша – дошкільна.

«Найчастіше звертають увагу на інтелектуальну готовність до школи (вона охоплює увагу, пам’ять, мислення, сприйняття, уяву, мову, наявність предметно-специфічних знань, математичних уявлень, просторово-графічної підготовки і багато іншого), а для всього цього не вистачає зрілості префронтальної кори мозку і все це ще неможливо в 5 років. Але ще є емоційна готовність до школи (це, наприклад, здатність витримати розчарування, фрустрацію, вміння виконувати завдання, яке не подобається, вміння регулювати свою поведінку. І це нереально для дітей і 6 років», – написала психолог на своїй сторінці у Facebook.

За словами Ройз, мотивація дітей до 7 років – лише ігрова. Крім того, діти не завжди відчувають себе частиною групи чи розуміють правила. Тому «школа» для п’ятирічок повинна бути навчальним середовищем із зовсім іншими підходами, завданнями і фахівцями, ніж нинішня НУШ. По суті, дошкільною освітою, де немає місця урокам чи сидінню за партами.

У Міністерстві освіти та науки стверджують, що ухвалюватимуть рішення тільки в інтересах дітей і після детального вивчення теми.