Веселкове диво

Водночас майстриня засобами сучасного мистецтва продовжує традиції першоремесел предків. Її вишивки, зроблені за власними ескізами, нагадують картини народних майстрів. Фантастичні сюжети навіяні українськими казками, міфами, колядками. Серед найулюбленіших мотивів - дерево, один із найдавніших елементів пракультур, символ життя і роду, відлуння райського першопочатку і першопізнання. Недарма інший цикл картин-вишивок називається “Праліс”, а одна з перших виставок художниці мала символічну назву - “Незриме коріння”.

Бліц-інтерв’ю кореспонденту “РР” майстриня дала у день відкриття виставки.

- Рівняни добре знають Вас як співачку. А як відбулося народження Анжеліки Рудницької-художниці?

- Це сталося несподівано. Одного “чудового” ранку хвороба прикувала мене до ліжка. Кілька місяців повної нерухомості, два роки “домашнього ув’язнення”... Коли лежала, дивлячись у стелю, перед моїми очима почали з’являтися кольорові картини, які згодом спробувала “намалювати” кольоровими нитками на полотні. Вийшло досить незвично. Вільного часу було аж занадто багато - отже, спочатку вишивала, щоб не нудьгувати. Друзі подивилися, їм сподобалося. Стали вмовляти: давай, роби виставку, нехай люди бачать цю красу! Подумала: а чом би й ні? Відтоді мої персональні виставки відбулися у художніх галереях Києва і Чернігова, з вишиваним живописом познайомилися гості “Етно-літа” на Полтавщині, “Етно-осені” у Качанівці, “Етно-зими” на Буковині, а тепер і рівненські шанувальники прекрасного.

- Коли заходиш у залу мистецької галереї “Зуза”, на стінах якої розмістилися Ваші картини, відчуваєш якесь наздвичайне піднесення, радість, легкість на душі. Одна з Ваших персональних виставок називалася “Дотик ангела”. Це, мабуть, не випадково?

- Знаєте, мистецтво допомогло мені здолати власну хворобу. І сьогодні спостерігаю, що діти з проблемами хребта, інваліди-спинальники відчувають полегшення, роздивляючись мої вишивки. Певно, натхнення має комічне джерело!

Нинішня виставка, за словами художниці, відбулася у рамках проекту “Сім чудес України”, що має на меті, як висловилася пані Анжеліка, піднесення іміджу України. Розшукати у кожній з областей країни власні дива і показати їх світові - це справа, яка робиться, перш за все, задля самих українців. Адже багато хто з нас насправді не знає свого рідного, особливого, неповторного - того, чим ми відрізняємося від інших народів.