Хлор у ґрунті. Як впливає на рослини та коли настає «передозування»

На городі воно теж може відбутися, але з інших причин – внесення гною, що містить залишки солей, котрі дають у корм тваринам, використання мінеральних добрив, що містять хлор (хлористий калій, а також простий суперфосфат і азофоска, котрі мають хлор у вигляді баласту).

Понад припустима доза хлору утворюється при використанні 100 г хлористого калію на один квадратний метр ґрунту.

Хлор, потрапляючи в ґрунт, посилює його кислотність, погіршує дію мінеральних і органічних добрив. Але він може бути корисним, наприклад, на торфовищах, де прискорює розкладання торфу та створює надлишок азоту.

Хлор сильніше гнітить молоді рослини і розсаду. Постраждалі рослини мають менші розміри, гірше облиствені, зі слабкою кореневою системою. Така карликовість виникає через гальмування хлором надходження основних елементів живлення.

Тому добрива, що містять хлор, використовують зазвичай під осінню перекопку ґрунту. З таким розрахунком, щоб за зиму він із ґрунту вивітрився.

У невеликих кількостях такі добрива можна використовувати і влітку. Тільки не під чутливі до хлору культури. А особливо гостро на нього реагують огірки. У теплицях, де їх вирощують, використовують тільки безхлорні добрива. Свіжий гній теж протипоказаний в основному через підвищений вміст хлору. Полежить рік-інший – і можна буде його вносити під будь-яку культуру.

Помідори до цього елемента є чутливими у два рази менше огірків. Але й для них хлористий калій краще замінювати сірчанокислим, у ґрунт вносити деревну тирсу та трохи кальцієвої селітри, не забувати про позакореневі підживлення сечовиною... Всі ці заходи допоможуть упоратися з «хлорним передозуванням».

Відомі й корисні властивості хлору. Він підвищує стійкість молодих томатів до захворювань, знижує рівень поглинання нітратів, чим зменшує їхню кількість у рослині.