Шкільне харчування по-новому

Що не так із шкільним харчуванням зараз?

Проблеми шкільного харчування загальновідомі. Це занадто солона, солодка або жирна їжа, застаріле і часто несмачне меню, шкідливі снеки у буфетах. За статистикою Держпродспоживслужби, майже в кожному четвертому шкільному меню є порушення норм здорового харчування. Зі 3,5 тисяч перевірених понад 800 не відповідали нормам.

Так само залишає бажати кращого стан харчоблоків у школах. У кожному другому закладі середньої освіти є порушення, пов’язані з недостатньою кількістю обладнання або неналежним водопостачанням. Прикра ситуація і з умовами зберігання продуктів. З початку 2021 року у ході перевірок у закладах освіти вилучили 2471 кг небезпечної продукції: 2084 кг м’яса та м’ясопродуктів, 226 кг молока та молокопродуктів, 85 кг овочів, фруктів та зернових та 76 кг риби та рибопродуктів.

Щоб ситуація покращилась, вже понад рік над реформою шкільного харчування працюють фахівці Міністерства освіти і науки (МОН), Держпродспоживслужби (ДПСС), Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та команда першої леді Олени Зеленської. Побачити зміни можна буде вже з нового навчального року.

Яких продуктів стане більше?

Першим етапом реформи шкільного харчування стало оновлення нормативної бази. Так, з початку року в Україні діє новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти.

«Найголовніше, що відрізняє цей документ від санітарних правил 2001 року – нові підходи до організації харчування. Вимоги документа базуються на принципах здорового харчування, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Відчути відповідні зміни школярі зможуть вже з 1 вересня цього року», – пояснює голова ДПСС Владислава Магалецька.

Нові правила мають зробити шкільне харчування більш збалансованим та корисним. У регламенті прописано, які саме продукти і в якій кількості повинні бути в щоденному шкільному раціоні учнів, зокрема, злакові, овочі, фрукти та ягоди.

Усі шкільні заклади з 1 вересня 2021 року зобов’язані дотримуватись нових правил організації харчування. Зокрема, у шкільних меню має збільшитися кількість молочних продуктів. Це має бути одна порція молока чи молочних продуктів щодня, а саме: 200 мл молока або 125 мл йогурту чи кефіру, або 125 г сиру кисломолочного, або 75 г сиру м’якого, або 15 г сиру твердого, або 25 г сметани на вибір. Також має збільшитися кількість м’яса, щоб протягом тижня забезпечити дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей. При цьому зменшиться кількість хліба на один прийом їжі з 60-80 г до 30-50 г.

Особлива увага на кількості спожитого цукру та солі. За новими стандартами, кількість цукру не має перевищувати норму у 7,5 г на один прийом їжі. При цьому у раціоні школярів має збільшитись кількість фруктів до 100 г.

Чи стане смачніше?

За словами ініціаторки реформи Олени Зеленської, на основі всіх цих вимог вже незабаром буде презентоване оновлене меню для шкіл. Над його розробкою працюють найкращі фахівці у галузі харчування та дитячі лікарі – ендокринологи і дієтологи. Після презентації кожна школа отримає меню і затвердить його, з ним зможуть ознайомитись батьки учнів.

Експерти впевнені, що завдяки новим правилам шкільні обіди можна зробити не тільки здоровішими, а й смачнішими. За словами відомого кулінара Євгена Клопотенка, який долучився до формування меню, шкільне харчування досі не вдавалося змінити саме через застарілі стандарти.

«Уряд ухвалив нові норми організації харчування у школах і дитсадках. Із важливого: дозволили спеції. То не про червоний перець, а про куркуму та ароматні трави. Тепер їх можна додавати до їжі. Для мене це дуже важлива історія, за яку я топив протягом багатьох років. Бо діти не заслуговують на сіру та прісну їжу», – наголошує відомий кухар.

Здорове меню має доповнити вже чинні обмеження щодо продажу солодощів, газованих напоїв та солоних снеків у шкільних буфетах.

Звичайно, втілення реформи у життя багато в чому залежить від адміністрацій шкіл та кухарів на місцях. Аби шкільне харчування змінювалось реально, а не формально, за цим слідкуватимуть фахівці Держпродспоживслужби. Так само важелі впливу залишаються у батьків, які, знаючи про нові правила, можуть звертатися з питаннями до директорів або на «гарячу лінію» ДПСС.