Посилення відповідальності за домашнє насильство. Головне в законі

Притягнути до відповідальності домашнього тирана

Новий закон врегульовує притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання заборонного припису. Правопорушник може бути притягнутий до відповідальності протягом 6 місяців після вчинення злочину.

За насилля, яке зашкодило чи могло зашкодити фізичному або психічному стану, передбачений штраф до 340 грн, громадські роботи 30-40 годин. Альтернативне покарання – адміністративний арешт на 10 діб. Якщо порушення буде вчинене повторно протягом року, штраф складатиме до 680 грн, або 40-60 годин громадських робіт, або арешт на 15 діб.

Важлива новація стосується розгляду справ про домашнє насильство без присутності кривдника. Це можливо, якщо правопорушник повідомлений. Завдяки цьому розгляд справ має пришвидшитись, адже раніше порушник міг спеціально переховуватись і затягувати слідство. Багато справ про домашнє насилля повертались із суду назад до поліції через неявку відповідача на засідання, як це передбачав закон.

Також тепер закон дозволяє притягувати військових за вчинення домашнього насилля на загальних підставах, а не на підставі дисциплінарного статуту, як було раніше.

«Фактично за дисциплінарними статутами відповідальність за домашнє насильство не наставала, зважаючи на те, що домашнє насильство не є військовим правопорушенням чи правопорушенням, пов’язаним зі службою», – пояснює керівниця Аналітичного центру «ЮрФем» Катерина Шуневич.

Слід зауважити, що початкова редакція законопроєкту передбачала запровадження суспільно корисних робіт як покарання за домашнє насильство. Однак до другого читання ця норма була виключена.

Попри невелике збільшення штрафів та термінів арешту, експерти позитивно оцінюють закон, адже він спрощує притягнення до відповідальності. Наразі закон направлено на підпис президенту. Він набере чинності з наступного дня після публікації.

Довгий шлях до вирішення проблеми

Експерти нагадують, що це не єдиний закон, який має протидіяти домашньому насиллю. Три роки тому в законодавстві було визначено види насильства: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне, розширене коло осіб, яких можуть визнати кривдниками, передбачено адміністративну та кримінальну відповідальності.

Проте навіть дуже суворий закон не зможе покарати кривдника, якщо суспільство буде замовчувати проблему. За даними опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, половина українців, які стикалися з домашнім насильством, не зверталися до поліції. Фахівці кажуть, так відбувається, бо часто постраждалі не знають, куди звернутись, не довіряють поліції, бояться реакції кривдника.

При цьому в Україні є кілька гарячих ліній для тих, хто зазнає домашнього насильства. Зокрема, можна подзвонити за короткими номерами 1547 і 116-123. Перший номер – це урядовий контакт-центр, другий – належить громадській організації «Ла Страда–Україна», яка надає психологічну і юридичну консультації, підтримку телефоном та через соціальні мережі. За допомогою можна звертись анонімно.

Експерти зауважують, що є способи, як викликати поліцію, аби кривдник не здогадався про це. Так, вже кілька років в Україні працює проєкт «Поліна», який перетворився у позивний. У Національній поліції кажуть, що коли телефонують на 102 та просять допомоги в «Поліни», то чергові відразу розуміють, що сталось і як реагувати.

Станом на 2021 рік у 36 містах України функціонують 55 мобільних груп з протидії домашнього насилля. До їх складу входять: дільничні офіцери поліції, працівники ювенальної превенції, слідчі карного розшуку та екіпаж патрульної поліції. Найчастіше мобільні групи поліцейських, що входять до «Поліни», реагують на сімейні конфлікти із застосуванням фізичної сили.

Фахівці наголошують, що через карантинні обмеження за останні півтора року звернень щодо домашнього насилля побільшало.

«Дійсно, карантинні обмеження, обмеження пересування, які закрили людей в 4 стінах, вплинули на всі родини. Згідно з попередніми результатами дослідження, 10-20?% жінок говорили, що під час минулорічного карантину вони вперше зазнали домашнього насильства. Воно починалося з психологічного насильства і переростало в фізичне, а іноді і в сексуальне», – зазначає віце-президентка «Ла Страда–Україна» Катерина Бороздіна.

Щоб допомогти постраждалим, по всій Україні відкривають кризові кімнати, де можна залишитись у важкий період. Водночас активісти кажуть, що велика частина їхньої роботи інформаційна. Дуже важливо розказувати українцям про можливість звернутися по допомогу. Адже головне правило запобігання домашньому насильству – не мовчати.