Сила уколу: як вакцини врятували людство

Віспа

Першу у світі вакцину створив британський лікар Едвард Дженнер у XVIII столітті. Вона запобігала розвитку натуральної віспи. У той час це була поширена хвороба, від якої помирали від 40 до 90?% заражених, а інші – отримували глибокі шрами чи навіть сліпнули.

Спроби щеплень від віспи були і до Дженнера, але саме він винайшов безпечний спосіб. Лікар помітив, що люди, які хворіли схожим вірусом (коров’ячою віспою), переносили його легко і надалі мали захист від віспи натуральної. Тож 14 травня 1796 року Дженнер зробив перше щеплення, яке містило вірус коров’ячої віспи. Завдяки цьому уколу віспи сьогодні не існує.

Препарат від віспи дав назву всім подальшим лікам, заснованим на принципі створення штучного імунітету. «Вакцина» у перекладі з латинської означає «коров’яча віспа». Цей термін запропонував майже через сто років Луї Пастер на честь відкриття Дженнера.

Холера

У 1892 році український вчений Володимир Хавкін винайшов вакцину проти ще однієї вбивці – холери. Відкриттю передували роки експериментів на морських свинках, а першою людиною, яка отримала щеплення, був сам Хавкін.

Спочатку наукова спільнота зустріла вакцину Хавкіна скептично. Вчені не повірили, що підшкірне щеплення може запобігти хворобі, яка розвивається у кишківнику. А ось британський уряд вирішив дати вченому шанс і послав його в Індію. Володимир Хавкін успішно щепив тисячі мешканців Індії. Науковець готував живу вакцину одразу на місці щеплення і сам робив укол.

На жаль, навіть сьогодні холера не зникла повністю. За даними ВООЗ, щороку від неї гине до 143 тисяч людей в Африці та Азії.

Чума

Першу вакцину від чуми винайшов також Володимир Хавкін. Працюючи в Індії, він зіткнувся з епідемією бубонної чуми і на прохання британського уряду розробив щеплення проти цієї хвороби. Препарат знову випробував на собі. Це сталося 10 січня 1897 року.

Лабораторія Хавкіна у Мумбаї перетворилася на великий науково-дослідний центр. Вакцина проти чуми використовувалася не лише в Індії, а й постачалася до Європи.

Сьогодні чума серед людей трапляється досить рідко. За інформацією ВООЗ, останній спалах стався 2017 року на Мадагаскарі. Тоді померло понад 200 людей. В Україні підхопити чуму неможливо, оскільки тут немає природних джерел інфікування.

Кір

До 60-х років ХХ століття у світі щороку гинуло близько 8 млн людей від кору. Епідемії були надзвичайно масовими, адже вірус має майже 100?% передачу. У 1954 році американські лікарі Джон Ендерс і Томас Піблз виділили збудника кору, що дозволило розробити вакцину проти цієї недуги. Знадобилося ще 9 років, щоб почати масову вакцинацію.

Впродовж 1965–1967 рр. поширення кору вдалося значно обмежити. Однак повністю подолати не вийшло. Останніми роками і в США, і в Європі стаються епідемії через масову відмову від обов’язкових щеплень. У 2018 році в Україні була найбільша кількість хворих на кір у Європі – понад 53 тисячі. Щоб викорінити хворобу, необхідно щепити 95?% людей.

Кашлюк

Появі вакцини від кашлюку світ завдячує Лейлі Денмарк. Ця легендарна лікарка присвятила своє життя порятунку дітей. Кашлюк – дуже небезпечна хвороба для немовлят. Інфекція дихальних шляхів легко поширюється повітряно-крапельним шляхом та супроводжується задушливим кашлем.

Коли у 1932 році в США спалахнула епідемія, кашлюком заразилися тисячі дітей. Лейла Денмарк разом з колегами у рекордні строки винайшла ефективну вакцину від кашлюку. Одним із перших пацієнтів, що вилікувалися від небезпечної хвороби, стала дочка винахідниці. За два роки вакцину вже використовували у всьому світі.

Вакцинація від кашлюку і досі рятує дитячі життя у різних країнах. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей для профілактики кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення).

Коронавірус

Вакцина від коронавірусу з’явилася найшвидше з усіх відомих сьогодні. Новітні технології лабораторних досліджень та обмін інформацією між науковцями дозволили вивчити вірус дуже швидко. Близько двох сотень різних лабораторних центрів по всьому світі працювали паралельно. Роботі науковців сприяли також можновладці. Бюрократичні процедури були зведені до мінімуму.

На відміну від минулих століть, сучасні вакцини мають різні активні речовини. Є препарати з «вбитим» вірусом (інактивовані вакцини), із вірусним геном (векторні), з частинкою вірусу (субодиничні) або взагалі без вірусу (мРНК-вакцини).

Сьогодні для вакцинації проти COVID-19 у світі використовується 33 вакцини. Усі вони пройшли 3 фази клінічних випробувань: у лабораторних умовах, на тваринах і на людях. Безпечність вакцин підтвердила Всесвітня організація охорони здоров’я.

Через мутацію вірусу вакцинація набуває особливого значення. Зокрема, через поширення більш агресивного і заразного штаму «Дельта», який загрожує усім невакцинованим людям. Як і раніше, у групі ризику знаходяться люди похилого віку. Тож вони мають пріоритет на отримання вакцини.

Для щеплень в Україні доступні чотири вакцини: CoronaVac, Pfizer, Moderna та AstraZeneca. Записатися на вакцинацію можна через сімейного лікаря або за номером контакт-центру МОЗ:

0 800 60 20 19.