Нові вершини “Вишневої гори”

“Нова хвиля” молодих рівненських авторів та виконавців підтримує і розвиває традиції етнокультури. Тож театр етно-естрадної пісні “Вишнева гора” з’явився не випадково, а, можна сказати, виріс та розквітнув на доброму ґрунті. Про те, як саме відбувалося народження цього проекту, розповіла нам Наталія ДЯЧЕНКО - автор музики й текстів “Вишневої гори” та, власне, автор самої ідеї.

Та спочатку кілька слів про цю мініатюрну, але таку сильну молоду жінку, яку ми раніше знали як Наталку Прокоп’юк, авторку відомого хіта “Кава на двох”.

З Наталкою ми познайомилися у Рівненському клубі авторської пісні, де вона співала під гітару пісні власного написання. Запам’яталося, як дівчина із волоссям кольору стиглої пшениці бідкалася, що більшість авторських пісень виконувалися бардами того часу російською мовою.

Якось під час розмови з Наталею дізналася, що й сама вона, почавши віршувати ще у школі, писала, здебільшого, російськомовні твори “а-ля Пушкін”. А грати навчалася у музичній школі на універсальному для культпросвітницьких заходів інструменті - баяні, а зовсім не на романтичній гітарі…

- Згодом, - розповідає Наталка, - я покинула віршування на довгий час, допоки, працюючи у школі вчителем музики, не зіткнулася з проблемою: треба було підібрати репертуар для шкільного хору. Не знайшовши жодної пісні, яка б нам підійшла, написала свою “Я помандрую в літо”. Після виступу ми почули багато схвальних відгуків, а трохи згодом композиція навіть звучала по радіо, щоправда, не в нашому виконанні. До речі, ця моя перша пісня, написана для дітей, і досі є в репертуарі “Вишневої гори”.

- Пам’ятаю ваш концерт у театрі ляльок. Тоді ваш колектив називався…

- …“Пошук весни”, саме так. У 2005 році ми починали робити перші кроки. З того часу склад гурту постійно оновлювався, а через рік, завдяки однойменній пісні, з’явилася назва “Вишнева гора”.

Нині у складі нашого колективу три вокалістки: Тетяна Батейко, Мирослава Толочик та Зоряна Юхимюк, і, звичайно, я - автор проекту. До нашого театру етно-естрадної пісні також долучилися художній керівник Оксана Сметана, музичний керівник Сергій Мартинюк, пластик - Віктор Опанасюк, звукооператор Андрій Гордєєв та дизайнер костюмів Світлана Власова. Звичайно, зважаючи на такий професійний склад, з’явилися нові задуми з перспективою втілення в життя. З нами на сцені можна побачити мім-дует “NEXT STEP” та студентський театр вільної пластики “Яблуко”.

В основному репертуар “Вишневої гори” складають етно-естрадні композиції, плануємо також працювати над народними піснями в оригінальній обробці, значну увагу приділяємо темі архаїзму, язичництва та міфологічних мотивів як невід’ємної частини українських обрядів і традицій. Процес українізації йде вперед, і його вже не зупинити: набувають популяризації українська мова, якою не так давно соромилися розмовляти, традиції нашого народу, стало менше суржику... Думаю, цей процес незворотний.

Крім етнічного напряму, маємо у своєму доробку пісні у стилі джазу, наприклад, “Кава на двох” у виконанні Юрія Поліщука, “То є життя” тощо. Надалі, окрім етно-пісні, плануємо розвивати джазовий напрям, тим більше, що з нами співпрацюють талановиті аранжувальники. Наша мета - створювати українське, рідне, красиве та повнозвучне, близьке кожному українцю, адже ми працюємо на позитив, а не пускаємо “соплі зі сцени”.

І ще - я не називаю себе поетом і всім кажу: “Я віршів не пишу - я пишу тексти пісень”. Сьогодні ми маємо матеріалу на цілих два альбоми, та наразі фінансова ситуація невтішна. Сподіваємося, що у найближчому майбутньому ми все-таки подолаємо всілякі негаразди і нас можна буде почути не тільки на концертах.