Защемлення сідничного нерва. Що треба знати про ішіас

– Защемлення сідничного нерва, – відповідає лікар-невролог. Як бути в таких випадках? З чого починати самооборону від недуги?

– Лікування защемлення сідничного нерва – ішіасу, одного з найпоширеніших неврологічних порушень, має починатися з точної діагностики і визначення причини захворювання.

Сідничний нерв – один з найбільших у тілі людини, він починається в області попереково-крижового сплетення й поступово розгалужуючись, спускається по нозі, іннервуючи м’язи нижньої кінцівки й поперекової області.

Залежно від того на якому рівні відбулося защемлення та від ступеня поразки нервової тканини, симптоматика хвороби може змінюватися від поколювання в пальцях ніг, до нестерпних болів у попереку та неможливості самостійно пересуватися.

– Що ж викликає защемлення сідничного нерва?

– Причини, що викликали защемлення і запалення сідничного нерва можуть бути найрізноманітнішими, а їхнє точне визначення має велике значення в лікуванні захворювання.

Ось основні з них. Грижа хребта в поперековому відділі – при зсуві хребців або грижі міжхребцевих дисків, защемлення сідничного нерва це одне з ускладнень цього стану.

Остеохондроз – руйнування міжхребцевих дисків – приводить до зсуву хребців і обмеження нервових закінчень, стаючи причиною ішіасу. Через постійне навантаження на поперековий відділ, саме остеохондроз найчастіше викликає обмеження сідничного нерва. У більшості випадків остеохондроз хребта – це одна з найпоширеніших причин болю у спині, розвитку протрузій, міжхребцевих гриж і защемлення нерва, у цьому випадку сідничного.

Фізичне навантаження, підняття важкостей, перенапруга м’язів хребта, а також травми хребта (вивихи, підвивихи хребців, зсув хребців внаслідок ударів, падіння) часто стають причиною розвитку защемлення сідничного нерва.

– Наскільки обґрунтованими є твердження про те, що недугу можуть спровокувати інфекційні захворювання тазових органів?

– Новоутворення в хребетному стовпі або здавлення нерва абсцесом, тромбом у поперековій області цілком здатні та досить часто провокують цю недугу. Вагітність у третьому семестрі теж може ускладнитися. Адже під вагою плода може відбутися защемлення сідничного нерва.

– Як проявляє себе защемлення сідничного нерва?

– Симптоми защемлення сідничного нерва залежать від рівня поразки та від ступеня защемлення нервових волокон. Також на ступінь болючих відчуттів впливає наявність або відсутність гриж хребта, розмір протрузій (початкової стадії формування міжхребцевих гриж) і ряд інших факторів.

Практично в усіх хворих з’являється біль у попереку, він може бути ріжучим або тягнучим, різного ступеня інтенсивності – з’являтися тільки при ходьбі або різких рухах або ж бути настільки сильним, що хворий втрачає можливість пересуватися або навіть стояти.

Біль найчастіше однобічний, поширюється від попереку вниз по нозі, віддає в сідницю, торкається всієї ноги або тільки її частини. Болючі відчуття можуть бути постійними або зненацька виникати у вигляді різких колючих болів при русі або ж спокої.

Через порушення іннервації м’язів кінцівки, з’являються такі симптоми як слабість у ногах, оніміння, почуття печіння в області попереку. Крім того, може виникнути порушення ходи, “мурашки” по шкірі й поколювання в пальцях ніг.

Поява будь-яких вищеописаних симптомів – ознака защемлення нерва в попереку і цей стан вимагає лікування, терпіти далі біль немає ніякого сенсу, тому що защемлення не пройде саме собою. Якщо навіть біль затихне, але процес буде йти далі.

– Як же лікувати це захворювання?

– Після постановки діагнозу – защемлення сідничного нерва, лікування має починатися з визначення причин розвитку недуги.

Після, звичайно ж, знеболювання. Для полегшення стану пацієнта використовують такі протизапальні та анальгезивні препарати, як диклофенак, вольтарен, найз, ібупрофен та інші. При сильних виражених болях, пацієнту призначають внутрішньом’язово анальгетики і кортикостероїди.

Але головне лікування складається у впливі на причину захворювання, а це – найважливіший етап лікування. При грижах, зсуві хребетних дисків, остеохондрозі необхідно поставити хребці на місце, зняти м’язову напругу і звільнити затиснений нерв. При необхідності, наприклад, при грижах диска, проводять хірургічне лікування.

Також необхідні й фізіотерапевтичні процедури – масаж, водолікування, УВЧ, електрофорез і парафінотерапія. Ці методи дозволяють ефективно зняти запалення, зменшити набряк і поліпшити кровообіг в уражених областях.