Небезпека трансжирів в раціоні українців

Що таке і чим небезпечні?

Трансжири отримують штучним шляхом. Звичайні рідкі олії піддають хімічній обробці (гідрогенізації), вони міняють структуру і перетворюються на тверді рослинні жири. Це роблять для збереження олій від псування та здешевлення виробництва харчових продуктів. Чимало виробників замінюють натуральний молочний жир трансжирами, зокрема гідрогенізованою пальмовою олією. При цьому виробники часто вказують недостовірну інформацію, в яких пропорціях, а головне, який саме жир використано. Найчастіше фальсифікують натуральне вершкове масло.

Так, з початку 2021 року Держпродспоживслужба перевірила понад 2,5 тисячі закладів торгівлі, громадського харчування та виробництв на предмет фальсифікації молочних продуктів. Фахівці зафіксували 159 порушень, пов’язаних з обігом фальсифікованого масла, припинили обіг 568 кг продукту, вилучили з обігу 15,5 тонн продукту. За результатами лабораторних досліджень, у 48 випадках зразків молочної продукції виявлено жири немолочного походження.

«Солодковершкове масло є продуктом, який чи не найчастіше підробляється недобросовісними виробниками. Тому Держпродспоживслужба постійно контролює молочну продукцію, яка представлена у закладах громадського харчування та торгівлі, на наявність фальсифікату. Наше завдання – щоб українські споживачі отримували якісну та безпечну продукцію», – зауважує голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Також трансжири використовують у виробництві кондитерських, смажених виробів, готових закусок. Через гідрогенізовану олію харчові продукти мають більш тривалий термін зберігання і насичений смак. Водночас наукові дослідження доводять, що споживання трансжирів може викликати в людини серцеві захворювання, ожиріння, діабет, розлад імунної системи. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку пів мільйона людей у світі помирають внаслідок серцево-судинних хвороб, які розвинулися через надмірне споживання трансжирів.

Як у Європі та Україні?

Через небезпеку трансжирів для здоров’я, все більше країн відмовляються від їхнього використання і запроваджують законодавчі обмеження. Так, у країнах Євросоюзу гранична межа трансжирів у харчових продуктах становить 2 грами на 100 грамів усіх жирів продукту. Частина країн іде шляхом повної заборони використання шкідливих жирів: Данія, Швейцарія, Австрія, Ісландія, Норвегія, Угорщина, Швеція. Деякі європейські країни впроваджують стратегії зменшення споживання трансжирів на добровільній основі. Наприклад, уряди співпрацюють із харчовими компаніями щодо виключення трансжирів із виробництва, досліджують можливі альтернативи трансжирним кислотам, вимагають від виробників маркувати шкідливі продукти. Такий підхід нині практикують Бельгія, Чехія, Франція, Нідерланди, Польща, Німеччина, Велика Британія.

В Україні вміст трансжирів у продуктах досі не регулюється законодавчо, але перші кроки вже зроблені. Наприкінці вересня депутати підтримали у першому читанні зміни до законів щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми. Зокрема, зміни вносяться в закони про молоко та молочні продукти, про дитяче харчування, про вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів.

Закон про заборону трансжирів

Згідно з проєктом закону, забороняється використовувати гідрогенізовані жири поряд з іншими жирами та білками немолочного походження у виробництві молочних продуктів, дитячого харчування, кондитерських виробів, зокрема, з какао, шоколаду та продуктів із вмістом шоколаду, морозива. Встановлюється граничний вміст трансжирних кислот: 2 грами на 100 грамів загальної кількості жиру у харчовому продукті.

Відповідно до проєкту, виробники зобов’язані маркувати харчові продукти, вироблені з використанням пальмової олії, надавати повну інформацію про кількість трансжирних кислот, зазначати їхню частку у готовому продукті. Наприклад, якщо продукт вироблено з використанням пальмової олії, поруч із назвою продукту має бути чітко, великим шрифтом написано «Містить пальмову олію». Якщо продукт вироблено з додаванням гідрогенізованих рослинних жирів, забороняється вживати терміни «Шоколад» та співзвучні до нього слова будь-якою мовою. Покупець повинен одразу мати повну інформацію про походження продукту. За порушення закону передбачений штраф: для юридичних осіб 240 тисяч гривень, для фізичних осіб-підприємців 150 тисяч гривень.

Ухвалення закону має захистити українців від маніпуляцій виробників, зробити харчування здоровішим, а також нарешті гармонізувати українське законодавство у сфері дитячого харчування з вимогами законодавства держав-членів ЄС.

Законопроєкту належить пройти ще друге читання, але це вже великий крок для сфери харчування. Водночас експерти закликають українців бути відповідальними і самостійно контролювати свій раціон, дивитись склад товарів і відмовлятися від купівлі продуктів із надмірною кількістю жирів.