Таємниця Джеймса Беррі:

У липні 1865 року покоївка померлого відставного військового хірурга, в минулому – колоніального медичного інспектора Джеймса Беррі вразила чиновників військового міністерства повідомленням про те, що покійний був ... жінкою. Достовірність цього повідомлення не викликала сумнівів: покоївка обмивала тіло покійного та готувала його до поховання. Сам по собі факт був настільки шокуючим для манірних англійських вдач, що його вважали за краще приховати. Доктор Беррі був похований з усіма військовими лікарями, які бездоганно відслужили 50 років, почестями. На могильному камені було написано чоловіче ім’я: Джеймс Міранда Стюарт Беррі.

Доктор Беррі – не єдина людина, яка приховувала свою стать. Усім чудово відома, наприклад, історія «кавалерист-дівчинки» Надії Дурової, яка багато років цілком успішно видавала себе за чоловіка. Але Дурова зрештою розкрила свою містифікацію, до того ж випустила мемуари про свої пригоди. Містер Беррі не зробив ні того, ні іншого. Тому історія життя цієї людини й досі рясніє незрозумілостями та загадками.

Можна сказати, що біографія доктора Беррі поділяється на дві частини: явну та таємну.

Явна частина життя містера Беррі

Джеймс Беррі закінчив медичний факультет Единбурзького університету, здобувши ступінь доктора медицини. Першим призначенням стало місце помічника хірурга в одному з військових шпиталів. Ступивши на шлях військового хірурга, Беррі побіжний по всьому світу: служив в Індії, в Південній Африці, на островах Святої Олени і на Корфу, на Ямайці, в Канаді, і в інших, далеких і не менш екзотичних місцях.

Довелося лікареві стати учасником і Кримської війни, яку Британія та її союзники вели проти Росії у 1854-56 роках.

Беррі показав себе першокласним хірургом та чудовим організатором медичної справи. Так, він один із перших лікарів усвідомив повною мірою необхідність дотримання норм гігієни та санітарії, внаслідок чого смертність у довірених йому установах значно знизилася. У Кейптауні Беррі був одним із організаторів проведення водопроводу, в Індії створив лепрозорій. Крім того, він був активним прихильником вакцинації. Він дбав про благополуччя місцевого населення, домагався доставки медикаментів у найвіддаленіші гарнізони.

Рівень хірургічної майстерності підтверджується тим фактом, що Беррі вперше в Південній Африці (у світі це була не перша, але одна з перших успішних таких операцій) провів кесарів розтин, в результаті якого вижили і мати, і дитина.

Не дивно, що у тридцять з лишком років він дослужився до чину генерального медичного інспектора.

Зовнішність лікар мав своєрідну: він був невисокий на зріст, вузькоплечий (пліткували, що його піджак підбитий ватою, щоб досягти ефекту більш «мужніх» пропорцій), носив черевики на товстішній підошві. Голос мав високий, а обличчя його було позбавлене найменшого натяку на рослинність.

Над Беррі посміювалися, називали «ватним лікарем», проте жартувати намагалися тишком-нишком, оскільки характер у Беррі був на диво неприємний і склочний. Йому доводилося навіть битися на дуелі з аматорами пожартувати про його ніжне обличчя і високий голос. З начальством він перебував у постійному конфлікті, через це Беррі був навіть розжалуваний у штаб-лікарі, але зумів знову піднятися кар’єрними сходами.

Він був досить нелюдимий, ніколи не вживав спиртного, цурався чоловічих компаній. Такий самий нелюдний спосіб життя він вів, повернувшись до Лондона після відставки.

Прихована частина

Ким був справді таємничий доктор Беррі? За однією з версій, справжнє ім’я цієї жінки – Маргарет, за іншою – Міранда. З роком народження є розбіжності: чи 1789, чи 1799. Походження цієї неймовірної особи теж не зовсім ясно. Одні вважають її онукою якогось шотландського герцога, інші – лише дочкою ірландського зеленщика.

Найбільш «канонічна» версія стверджує, що Маргарет Енн Балклі була з небагатої ірландської родини і дуже хотіла здобути медичну освіту. А оскільки в ті часи про це і думати не доводилося, панночка пішла на такий обман, взявши собі ім’я дядечка, художника Джеймса Беррі.

Як сказано, жіночну зовнішність приховати було неможливо. Однак, тривалий час тендітна тілобудова лікаря служила лише приводом для жартів та подиву. Збереглися спогади секретаря Наполеона острові Святої Єлени графа де Лас-Каз. У нього захворів син, і в щоденнику граф записав, що до дитини приходив присланий англійцями лікар – «хлопчик років вісімнадцяти, виглядом, манерами та голосом схожий на жінку». Це було у 1817, коли Маргарет було не більше 28 років.

Після повідомлення покоївки покійного лікаря, багатьох, хто знав Беррі, осяяло. Вони ж здогадувалися! Лікарю приписували не зовсім пристойний зв’язок із губернатором Капської колонії. Лікаря вважали гермафродитом. А справа, виявляється, значно простіша: лікар був жінкою.

Щоб уникнути скандалу, цю історію сховали в надрах архіву військового міністерства, і повернулися до неї лише у XX столітті. Спочатку в архіві було виявлено згадку про те, що доктор Беррі, насправді – дочка торговця із Корка. А через кілька десятиліть вдалося знайти листи доктора, частина з яких була підписана Маргарет Енн Балклі, а інша Джеймсом Беррі. Почеркознавча експертиза підтвердила: усі листи написані однією рукою.