Все вище, і вище, і вище…

На жаль, економіка – наука точна. За минулий рік в Україні ціни на вугілля зросли на 150,6?%, нафту та природній газ – 79,6?%, на електрику – 185,4?%. Перелік можна продовжувати. При цьому споживчі ціни на 10?%. Про що це говорить? Різкий стрибок цін на енергоносії відбувся наприкінці минулого року, тому його результати ми починаємо бачити сьогодні – на початку 2022 року.

Треба зрозуміти, що вартість вугілля, газу чи нафти закладається у кінцеву ціну всіх, без винятку, продуктів. Десь вона більша, десь менша. Якщо ми купуємо телевізор чи телефон, то ціна енергоносіїв відносно мало впливає на вартість тих самих гаджетів, адже вони виготовляються в країнах, де традиційно дорога енергія. А ось вітчизняні харчі, це вже інша справа. Як, до речі, і вітчизняні комунальні послуги. Тут вже діють закони економіки, які говорять – чим дорожча енергія та пальне, тим вищі ціни на продукти, і тим більші цифри в комунальних платіжках. По-іншому ніяк.

Це проблема світова і кожна країна шукає свої рецепти вирішення. Десь вдало, десь не дуже. Останній приклад з Казахстаном, де вирішили не датувати автогаз. Результат, м’яко кажучи, невдалий. І автогаз довелось знову датувати, і збитки підраховувати. У нас ситуація не дуже весела. Навіть за офіційними даними Національного Банку України, у минулому році вітчизняна економіка не змогла «відіграти» збитки від карантинного 2020. Тоді наша економіка впала на 4?%, а її ріст у минулому році був 3,5?%. За таких умов можливості щось датувати, зменшивши таким чином ціновий та тарифний шок для населення, у держави вкрай обмежені. Але щось робити потрібно, оскільки ситуація вже починає виходити з-під контролю. Днями з’явилась інформація про те, що уряд вводить державне регулювання цін на цілу низку продуктів харчування: від гречки та борошна, до яєць та соняшникової олії. Всього дев’ять позицій. Якщо ця інформація підтвердиться, а саме головне – буде виконуватись, то зростання цін на харчі трохи сповільниться. Та є два «але» – частина виробників харчової продукції мають всі шанси закритися, особливо це стосується невеликих підприємств, які мають енергоємне обладнання. Це не повинно спричинити колапсу – принаймні в теорії. Друге «але» – це зменшення доходів торгівлі. Тобто магазини, які платять за опалення та електрику за нинішніми тарифами, будуть менш конкурентоздатними, ніж базарники, яким для торгівлі не потрібні, або майже не потрібні тепло та електрика.