Перлина Закарпаття

Тисяча п’ятсот сімдесят шостий рік став непростим для Мукачева. Фортецю обложили війська Лазаруса фон Швенді. Потім Мукачівський замок перейшов у власність графа М. Естергазі після одруження з Урсулою Дерсффі. Володар Семиграддя (Трансільванія) Юрій I Ракоці після перемоги у війні в 1633-му році відібрав замок собі. Князі цього роду зробили фортецю власною резиденцією, де правили до 1711 року...

У даний час Замок Паланок – це відреставрована середньовічна фортеця. Тут відкриті історичний музей і прекрасна галерея картин, що представляє шедеври сучасних художників-живописців. Крім того, тут функціонує художній салон. Кожен бажаючий може відвідати виставку дерев’яних церков Закарпаття. А найцікавіше тут прогулятися по двориках замку, що дозволить трішки зануритися в історію і відчути себе королем та королевою свого королівства!

Загалом замок складається із 4-ьох терас, на яких розташовуються Передворотній, Нижній, Середній та Верхній замки. Кожен з них знаходиться на різній висоті, тому за необхідності, в часи війн вони могли оборонятися самостійно. Назва замку Паланок виникла через укріплений навколо нього в глибокому водяному рові частокол-паланок. І навіть на сьогоднішній день потрапити всередину можна лише перейшовши дерев’яний міст.

Перше велике подвір`я, що оточене стінами із невеликими напівкруглими віконцями, отримало назву Середній двір. Виявляється, саме тут колись мешкали солдати. У казармах вони були розміщені на різних рівнях – залежно від величини зарплати і звання можна було проживати нижче, або вище.

Верхній замок, який назвали серцем Паланки, був задуманий і збудований як вежа-донжон, що оточена фортечними стінами з круглими баштами по кутках. Нижній замок, який мав великі ворота, охоронявся двома могутніми кулеподібними бастіонами. Тут знаходилася охорона.

Легенда про криницю

Як відомо, в 1396-1414 роках тут правив Подільський князь Федір Корятович. Він неймовірно розбудував і укріпив замок, перетворивши його на свою резиденцію. На випадок довготривалої облоги замку, Федір Корятович дав наказ видовбати у скелі під Старою вежею криницю, яка забезпечувала б захисників замку водою.

Коли в Замку Паланок почали будувати криницю, було важко дістатися до підземних вод, адже замок знаходився на горі, що звісно ж, ускладнювало процес. Щоб ви розуміли, готова криниця сягає 85 метрів в глибину і діаметром у верхній частині – 2,5 метри.

Воду з криниці планувати добувати за допомогою коловорота з двома відрами – коли одне відро піднімали вгору, друге опускалося униз.

Процедура не з легких...

Та кожного дня Князь Корятович чув від працівників про те, що води немає. Вже не залишалося шансу, що вода коли-небудь з’явиться: кзянь дуже хвилювався, адже у випадку облоги замку без води неможливо було б довго протриматись. За легендою до князя звернувся сам чорт з пропозицією наповнити криницю водою за мішок золота. Однак князь не міг задовольнити запити темної сили, так як в казні грошей не було. Правитель навіть запропонував нечистому свою душу, але той відповів відмовою. Вірний лицар князя, знаючи ситуацію, запропонував розібратися з чортом обманним шляхом. Він припустив, що мішок золота можна дати символічний з декількома монетами. На такий обман чорт обурився і стрибнув на дно криниці, заявивши, що води князю не бачити. З тих пір, щовечора з глибин криниці чути виття обдуреного чорта та вилізти звідти він не наважується, бо йому соромно, що так легко дозволив людям себе обдурити...

Ілона Зріні та її внесок у долю замку

У верхньому дворі замку знаходиться ще один пам’ятник – тут «мешкає» Ілона Зріні зі своїм сином. Ця красива, тендітна жінка чимало зробила для замку та його мешканців. Під час війни її чоловік перебував у полоні і коли офіцери-зрадники отруїли воду криниці, то Ілона наказала готувати замок до капітуляції, вона сміливо боролася за долю свого сина та народу! За такий вчинок княгиня була нагороджена султанською грамотою – атнаме (до речі, цю нагороду у мусульманському світі підносять тільки чоловікам!) турецьким султаном Мехмедом ІV.

Хоч на сьогоднішній день про замок Паланок відомо дуже багато, та все ж чимало таємничого він ще приховує. Існує безліч легенд і про підземелля, і про княгиню С. Баторій, і графа І. Текелі, і підполковника А. Карагулича... Усі підземні ходи Мукачівського замку ще й досі чекають на своїх дослідників…

Цікаві факти про мукачівський замок

Замок Паланок побудований на високій 65-метровій вулканічній горі, як вежа-донжон з каменю. Пізніше твердиня була розширена за вказівкою імператора – короля Карла Роберта. Свій сучасний вигляд замок придбав в 17 столітті за правління трансільванських князів Ракоці.

Замок Паланок був контролюючим об’єктом торгових шляхів, що йдуть по Верецькому перевалі. Він з’єднував Східну Європу з Середньо-Дунайською долиною. Оборонні споруди складалися з ровів, валів і частоколів (паланки), звідки і назва замку.

На архітектурі фортеці залишили свій відбиток війни угорців, австрійців, русинів-українців, а також інших народностей, які майже 1000 років боролися за свою свободу в могутніх стінах Паланка. Спорудження пережило велику кількість облог і штурмів і не раз змінювало своїх господарів. Замок служив баронам, графам, князям і королям. В різний час він виконував роль політичної в’язниці, центру повстань угорців проти австрійців, столицею Трансільванії, княжих хоромів і т.д.

Катівня замку – навіть сучасні іграшки-експонати наводять жаху. Навіть уявляти справжні картини тих часів не хочеться...