Королі, що обрали кохання:

Однак згодом його високостатусні колеги з інших європейських країн пішли тим же шляхом і довели, що у шлюбі з простолюдинками немає нічого поганого. Ось п’ять прикладів таких мезальянсів.

Едуард VIII і Воліс Сімпсон

Принц Едуард, попри консервативні порядки в королівській родині, замолоду з головою поринув у світське життя. В 1931 році на одній з вечірок він познайомився з американкою Воліс Сімпсон. За кілька років між ними зав’язався роман.

Батьки та уряд країни до обраниці спадкоємця престолу поставилися вкрай негативно – вона не відповідала йому за рангом, вже раз була розлучена та ще й при цьому офіційно перебувала у другому шлюбі.

Скандал спочатку вдавалося тримати в таємниці, однак лише до смерті короля Георга V в січні 1936 року. Вже наступного дня 42-річний Едуард зухвало порушив протокол, спостерігаючи у компанії ще формально заміжньої місіс Сіпмсон за проголошенням маніфесту про свій вступ на престол.

Після цього американка подала на розлучення, а король не приховував, що хоче з нею одружитися.

Ці плани призвели до масштабної конституційної кризи в Британській імперії – монарх як голова англіканської церкви не міг взяти шлюб з розлученою жінкою. Прем’єр-міністр Стенлі Болдівн поставив королю ультиматум: відмовитися від шлюбу; проігнорувати позицію міністрів, що призведе до відставки уряду; чи зректися корони. Едуард вибрав третє.

10 грудня він підписав акт про зречення, пояснивши своє рішення такими словами: «Я не можу нести важкий тягар відповідальності і виконувати обов’язки короля без допомоги і підтримки жінки, яку я кохаю».

Едуард вирушив у добровільну еміграцію до Європи і в 1937 році одружився з Сімпсон. Від нового короля, свого молодшого брата, він отримав новостворений титул герцога Віндзорського, однак на батьківщину повернувся лише після його смерті. Більшу частину подальшого життя Едуард провів у Франції, де і помер в 1972 році. Воліс пережила чоловіка на 16 років.

Реньє ІІІ і Грейс Келлі

Першою американкою, яка одягла монаршу корону, стала зірка фільмів Альфреда Хічкока та володарка «Оскару» Грейс Келлі. В 1955 році під час Каннського фестивалю для американської делегації влаштували фотосесію у князівстві Монако.

Там акторка і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – князем Реньє ІІІ, який минулого року саме зійшов на престол.

Кілька місяців вони вели любовне листування, а в грудні 1955 року князь приїхав до США, щоб відсвяткувати Різдво разом з актрисою та її родиною. Там він і зробив пропозицію руки та серця.

У квітні 1956-го в Монако відгуляли «весілля століття». В невеличкому князівстві порядки були не такими консервативними, як у Британії, та й Реньє ІІІ порівняно зі своїми англійськими колегами мав більше владних повноважень. Тож княгиню з простолюду прийняли без проблем.

Тим паче, що Келлі після весілля припинила акторську кар’єру, народила двох дочок та сина і зіграла важливу роль в популяризації країни за кордоном.

У гості до княгині регулярно приїздили інші голлівудські зірки, тож згодом невелике князівство перетворилося у наймодніше місце на планеті, а в пресі його навіть почали називати «Грейслендом».

Альбер ІІ, нинішній князь Монако, вирішив піти стопами своїх батьків. В 2011 році він одружився з громадянкою Південно-Африканської республіки Шарлін Віттсток, професійною плавчинею та учасницею Олімпійських ігор. Щоправда, за рівнем популярності з Грейс Келлі вона так і не змогла зрівнятися.

Харальд V і Соня Харальдсен

Набагато більші проблеми виникли у норвезького короля Харальда V. В 1959 році на вечірці у спільних друзів він познайомився з Сонею Харальдсен, донькою власника невеличкого магазину одягу.

За два місяці принц покликав дівчину на випускний бал в Норвезькій військовій академії, однак наступні дев’ять років свій роман вони тримали в таємниці. Все через категоричну позицію короля Олафа V, який вважав, що члени монарших родин не можуть одружуватися з простолюдинами.

З цих причин в 1960 році він навіть проігнорував запрошення на весілля британської принцеси Маргарет з фотографом Ентоні Армстронг-Джонсом. Однак в 1968 році Харальд поставив батьку ультиматум: схвалення шлюбу з Сонею або він на усе життя залишиться холостяком.

Це загрожувало перериванням норвезької королівської династії (Харальд був єдиним сином короля). Олаф V провів консультації з урядом та парламентом і врешті пристав на умови сина. 29 серпня пара нарешті одружилася, при цьому король особисто привів наречену до вівтаря в кафедральному соборі Осло.

В січні 1991 року Олаф помер, після чого Харальд та Соня разом зійшли на престол, а в Норвегії з’явилась перша за 53 роки королева.

2000 року історія повторилася по спіралі. Цього разу спадкоємець трону принц Хакон публічно повідомив про намір одружитися з Метте-Маріт Т’єссем Гьойбі, теж простолюдинкою.

Однак на відміну від королеви Соні, на момент заручин вона вже мала позашлюбного сина, народженого від колишнього торговця кокаїном, і в молодості сама брала участь у вечірках з наркотиками. Тож королівська родина спочатку виступила проти шлюбу, однак врешті дала своє благословення і в серпні 2001 року пара відгуляла весілля.

Віллем-Олександр і Максима Сорреґ’єта

Головною перешкодою для шлюбу нинішнього короля Нідерландів Віллема-Олександра стала біографія батька його обраниці –аргентинки Максими Сорреґ’єти. Однак все по черзі.

Пара познайомилася 1999 року на вечірці в іспанській Севільї. Тоді принц представився просто як Олександр і про його високе походження Максима дізналася вже на наступних побаченнях.

На початку 2001 року в ЗМІ просочилася інформація, що спадкоємець трону планує порвати з парубоцьким минулим, а постать його обраниці викликала гострі дискусії. Справа в тому, що Хорхе Сорреґ’єта, батько Максими, в 1978-1981 роках працював міністром сільського господарства. В цей час при владі в Аргентині знаходився диктатор Хорхе Відела, жертвами репресій якого стали тисячі аргентинців.

Для з’ясуванні ролі батька нареченої в цих процесах прем’єр Нідерландів доручив провести розслідування історику Мішелю Боду, спеціалісту з Латинської Америки.

Той дійшов висновку, що Хорхе Сорреґ’єта до репресій не мав стосунку, але як міністр не міг про них не знати.

В результаті парламент схвалив шлюб Віллема-Александра та Максими – в Нідерландах це обов’язкова умова для принца, якщо він хоче зберегти право на престол. Однак поставив умову, що весілля відбудеться без участі батька нареченої.

В лютому 2002 року пара офіційно одружилася. В 2013 році після зречення свої матері Віллем-Александр став королем, до речі, першим за 123 роки в історії країни (до нього трон займали виключно жінки), а Максима отримала титул королеви-консорта.

Філіп VІ і Летиція Ортіс

Дружина нинішнього короля Іспанії Філіпа VІ теж не може похвалитися аристократичним походженням. Мати Летиції Ортіс – медсестра, батько – журналіст, та й сама вона до шлюбу побудувала кар’єру успішної тележурналістки, зокрема вела репортажі з Нью-Йорку після теракту 11 вересня 2001 року.

Філіп та Летиція познайомилися в жовтні 2002 року на званому обіді, організованому знайомим журналістом.

За два місяці вони знову зустрілися в Галісії. Летиція там знімала репортаж про аварію танкеру, а принц на місце приїхав як представник королівської родини. За даними ЗМІ, після цього Філіп покликав журналістку на побачення, однак вона погодилася лише з четвертої спроби.

1 квітня 2003 року жителям Іспанії офіційно повідомили про заплановані заручини принца та його обраниці.

Новина одразу стала сенсацією, адже до цього про їхній роман широкому загалу нічого не було відомо. Свою роль відіграв і той факт, що майбутня наречена вже одного разу перебувала у шлюбі – протягом 11 місяців в 1998-1999 роках зі своїм колишнім університетським викладачем. Проте на заваді це не стало і 22 травня 2004 року пара одружилася.

В 2014 році на фоні гучних фінансових скандалів король Хуан Карлос зрікся престолу. Його місце посів Філіп. Летиції ж надали титул королеви-консорта, так само, як її «посестрі» у Нідерландах.