Дефіцит…

І так, дефіцит. Поняття дуже добре знайоме тим, хто жив за радянських часів. Тодішня планова економіка породжувала таке явище, як нестача тих чи інших товарів або продуктів в державному секторі економіки. Треба відмітити, що паралельно з державною економікою існувала, навіть в ті часи, недержавна, у вигляді законних базарів і незаконного чорного ринку. При цьому, в цих сегментах економіки нестачі товарів та харчів не спостерігалось, але був нюанс – ціни.

Сьогодні дефіцит повернувся, хоча економіка ринкова і здебільшого приватна. Принаймні торгівля. Чому так відбулось? Війна зруйнувала звичні схеми доставки товарів. Це спочатку викликало шок і порожні полиці в супермаркетах. Потім наша торгівля змогла дуже швидко перебудувати логістичні ланцюги і сьогодні ситуація із забезпеченням продуктами, товарами першої необхідності та ліками практично нормальна. Інше питання – ціни на них. Приблизно місяць тому «залихоманило» ринок пального. Причини ті ж самі, що і з продуктами. Але тут все складніше. Наші мережі АЗС створювались не для забезпечення потреб економіки у військовий час, а для отримання прибутків. Тому швидко перебудувати роботу у військовий час в них не вдалось. Якийсь час АЗС «тримались» за рахунок довоєнних запасів пального і це, разом з імпортом та власним виробництвом, перекривало потреби економіки. Але імпорт суттєво зменшився, а Кременчуцький НПЗ розбомбили… Ось і маємо ми сьогодні довжелезні черги на працюючих заправках і ціни, які більшість водіїв змушують здригатись.

Що ж далі? Ринкові механізми річ хороша і, скоріш за все, за рахунок збільшення імпорту і росту цін на пальне, дефіцит на нього буде зменшуватись і ситуація виправиться або, майже виправиться. Однак тут є своє «але». Штучне зниження споживання пального за рахунок його подорожчання дуже негативно вплине на економіку в цілому, а особливо на реальний сектор вітчизняної економіки. Дороге пальне для багатьох підприємців стане недоступною розкішшю, а так як без перевезень вони не зможуть працювати, доведеться закривати бізнес. Це поганий сценарій для всієї країни і потрібно, аби наша влада врахувала його і продумала систему компенсацій, хоча б, для вітчизняних товаровиробників та аграріїв, яким і без цього сьогодні дуже важко працювати.