Демон у ангельській подобі у Рівне приїжджав тричі

Приїхав Майк у Рівне познайомитися з нареченою. Толерантний і добрий - такого щастя не чекали! Правда... страшненький трохи з лиця. “Та нічого, мамо! - заспокоювала рідних Оксана, - головне, що добрий та кохає мене!”.

- Аж тричі приїжджав до нас із Німеччини просити у батьків моєї руки, - розповідає дівчина, ковтаючи гірку каву. - Родичі, як і я, не викрили його справжніх намірів. А потім я з новоспеченим чоловіком поїхала у Німеччину...

- Перше, що він зробив - зачинив мене в кімнаті, щоб я нікуди не виходила, доки він відлучався, - продовжує, ледве стримуючи сльози. - Ревнує, - подумала. - Коли попросилася вийти в магазин - побив. Що з тобою? - запитувала не раз, доки не дізналася правди. Наркоман зі стажем, по вуха в боргах, невдаха, який давно втратив авторитет у місцевих представниць жіночої статі, - ось він, мій “принц”! Наголосив мені, що я - його власність і що хотітиме, те зі мною й робитиме. Я від таких слів мало не збожеволіла.

...Оксана зі слізьми пригадує, як він сідав на неї і бив гумовим шнуром. Коли розмовляла з матір’ю по телефону, стояв поряд, тримаючи мотузку від зашморгу на її шиї, таким чином контролював питання-відповіді. Їсти - хотів давав, а хотів - ні...

- На Великдень (видно, Бог поміг) вдалося вирватися і поїхати до далекого родича у місто Регенебург. Троюрідному дядькові про все розповіла, - продовжує. - Той викликав поліціянтів, які поїхали до ката на квартиру. Майк уже чекав на Оксану... із шнурком та ножем. Садиста вгамували і відправили на примусове лікування. Виявилося, що він ще й психічно хворий. Оскільки Оксана перебувала в Німеччині легально, держава їй надала матеріальну допомогу (дівчина народила від Майка сина), як жертві насильства: квартиру, меблі, побутову техніку, кошти на захист диплома (вона медик), вивчення мови, щомісячну соціальну допомогу (півтори тисячі євро). Життя налагодилося…

P.S. З етичних міркувань імена героїв змінені.

Мандрівник і психолог Роман РОМАНЧУК, який подорожує країнами Західної Європи:

- У заморських женихів уже сформувалося відповідне ставлення до українських дівчат: знає, що бере собі білу рабиню, безкоштовну служницю, якої він не знайде у власній країні серед своїх незалежних, гордих, повних самоповаги, достоїнства та фемінізму співвітчизниць, які добре знають собі ціну…