«За два місяці зробити те, що інші не зробили за 7 років», – Віктор Шакирзян обіцяє швидко завершити дерусифікацію Рівного

– Чи процес перейменування вулиць, започаткований Вами, можна вважати уже завершеним?

– Наша комісія поставила собі амбітну мету – не затягуючи час, очистити місто від комуністичних символів і російських назв, які тут залишилися з часу радянського. Ми всі розуміємо, що українську культуру намагалися максимально асимілювати, включити в російський контекст. Зробити так, щоб українського в Україні залишилося мінімум. Тому тут так інтенсивно насаджувались назви вулиць, їх називали або радянськими діячами, або російськими письменниками. Все це робилось так, щоб українська культура і історія виглядали маленькими і, навіть, мізерними у порівнянні з великою російською культурою і історією імперії та радянського союзу. Зараз ми хочемо раз і назавжди закрити цю тему. На сьогоднішній день можемо констатувати той факт, що ми вже перейменували 59 міських об’єктів. Залишився мізер – думаю, на наступному засіданні ми поставимо у питанні дерусифікації та декомунізації міста жирну крапку. Само собою, треба ще в належний стан привести об’єкти, де відбувались демонтажі та перенесення, ці місця мають виглядати гарно і естетично, тільки уже без радянської символіки.

– Які нестандартні назви вулиць пропонували рівняни?

– Багато різних. Про такі приклади, як Байрактарська, Джавелінова, я навіть не згадую, цього було дуже багато. Пропонували назвати вулицю на честь Джо Байдена, Бориса Джонсона, керівника генерального штабу. Багато було і гарних пропозицій. Але мені здається, що мали врахувати позицію наших краєзнавців. Їх концепція була в тому, щоб хоча б частково називати вулиці іменами наших місцевих митців, діячів театру, культури, історичних постатей. Щоб люди зацікавились цими постатями, прочитали про них, про їхні здобутки і успіхи, щоб не тільки всеукраїнські знаменитості і письменники були в назвах наших вулиць. Щоб Рівне не виглядало порожнім у культурному та історичному сенсі. Тому частину вулиць комісія вирішила назвати іменами саме місцевих діячів культури та мистецтва.

– Роз’ясніть рівнянам, що їм потрібно робити після зміни назв вулиць? Потрібно замінювати документи, чи реєстрацію юридичних осіб?

– Ні, не потрібно нічого міняти і нічого не потрібно робити. Якщо хтось бажає може хіба поставити собі у паспорт відмітку з новою назвою вулиці, це не вимагається, це добровільно і, головне, це безкоштовно. Цю тему, я знаю, розганяють в інтернеті любителі «русского міра», що «нащо це робити це дуже дорого, людям прийдеться всі документи міняти». Відповідаю це не правда звичайна провокація. Місто витратило мінімум коштів, оскільки всі роботи виконувались силами і засобами наших комунальних підприємств. Людям це не коштуватиме взагалі нічого. Всі документи лишаються чинними, у відповідних державних реєстрах за старою назвою піддягуватиметься нова назва.

– Демонтовані об’єкти, як обиралась першочерговість знесення? Чи символічно, що розпочали із пам’ятника Богомолова та САУ на пивзаводі?

– Починалось все взагалі з того моменту, коли оточили Маріуполь. Наші бійці мужньо трималися, по всій країні йшли запеклі бої і ми побачили на центральній площі міста Костроми величезну літеру «Z», а це ж ніби було нашим містом партнером, у нас вулиця носила назву Костромської. Я попросив терміново зібрати комісію і так ми прийшли до того, що у нас у місті Рівне десятки об’єктів, по яких не було завершено декомунізації. Пів сотні вулиць носять назви російських і радянських діячів. Це ж все робилося у свій час з ідеологічною метою. І в той час, як українська армія стікаючи кров’ю б’ється з окупантом, коли бомби падають на мирні міста, зберігати ці російські об’єкти на території міста неприпустимо. До речі, всі ці танки при радянській владі – вдумайтесь – всі були повернуті на Захід. Ідеологічно продумано було – типу хай там на заході знають і бояться. Тільки от війна прийшла до нас не з Заходу а зі Сходу, тому ми, коли забирали САУ з пивзаводу, послали їм їхні символи, повернувши на Схід. Взагалі, зараз міркуємо продати цю САУ з аукціону чи в колекцію якомусь колекціонеру, а на виручені кошти придбати техніку для ЗСУ. Зараз ведемо перемовини, можливо знайдемо того колекціонера, якому це цікаво.

– Минулого тижня було проведено перепоховання Дундича з центральної площі міста на кладовище. Як плануєте вчинити з іншою могилою, не менш одіозного Богомолова?

– Дійсно, ми прибрали з центрального парку Рівного могилу Дундича, і, як годиться, перенесли її на кладовище, де власне йому і місце. А в парку, як і годиться, облаштуємо красивий скверик, місце для відпочинку рівнян. Богомолова чекає та ж сама процедура. Думаю, на наступному тижні ми ці питання закриємо остаточно. Більше не будуть в центрі проєвропейського міста, в самому центрі західної України, стояти пам’ятники червонокомандирам, які тоді, як і зараз, прийшли на нашу землю вбивати і грабувати.

– На театральній площі була ідея створення стінопису. Чи не відмовились від неї? Є якісь напрацювання?

– Напрацювання є. Зараз, в результаті конкурсу, ідей ми маємо майже пів сотні ескізів, вони дуже різнопланові. Дякую всім, хто відгукнувся і надіслав свої роботи. Всі вони дійсно якісні, важко щось вибрати. Думаю, ще будемо радитись з людьми, хай і вони подивляться. Найближчим часом презентуємо кращі роботи. Щодо самої стіни, то ми її теж маємо ще дещо відремонтувати, заберемо зірку з бетону. Я би хотів, щоб це не просто був малюнок, хотілося би, щоб це було таким місцем, де відчувався дух український. Дух наших воїнів, які, я впевнений, Переможуть ворога і принесуть мир на нашу землю.

– Останній об’єкт на площі Перемоги. Що далі буде з демонтованою символікою?

– Всі об’єкти, які ми зняли, ми зберігаємо на території наших комунальних підприємств. Я уже казав, спробуємо створити музей і їх використати в якості музейного експонату. Це великий проєкт, його ми звісно реалізовувати почнемо уже після війни і за умови, що знайдемо якійсь грантові кошти. Якщо ні, спробуємо виставити на аукціон, а на виручені гроші зробимо гарний парк для людей. Прийде Перемога, прийде мир і ми будемо мати гарний парк. А ці уламки тоталітарного минулого нам в цьому допоможуть.