Інвестиції та війна

Якщо подивитись в ретроспективі, то найбільшу зацікавленість в іноземних інвесторів ми мали, як не дивно, у перші роки незалежності. Тоді іноземці купували підприємства, створювали СП (спільні підприємства), а саме головне – вивчали наш ринок. На жаль, в «нульові» роки привабливість України, як майданчика для інвестицій, почала падати. Корупція, недолуге законодавство, безкінечні перевірки різних контролюючих органів, складна податкова система – все це зменшувало інвестиційну привабливість країни. Можна навести простий приклад – в наших сусідів в ці ж роки активно створювалась така галузь, як автомобілебудування . Світовим автовиробникам було вигідно будувати автозаводи або купувати існуючі у Східній Європі. У нас, навпаки, автозаводи закривались. На жаль, попри всі спроби різних урядів зламати негативну тенденцію в інвестиційній сфері, ситуація залишалась не дуже хорошою.

Війна є одним з найбільших стресів для будь-якої економіки. Це, звісно, погано, але є і позитивні моменти. Після кожної війни приходить час, коли всі, або майже всі, довоєнні правила гри в економіці перестають працювати. Таким чином, як і на початку дев’яностих років, ми маємо величезне «вікно можливостей». Тобто, якщо наша влада максимально спростить і мінімізує податкову систему, радикально зменшить бюрократичну систему, обмежить в правах контролюючі органи та лібералізує трудове законодавство – то інвесторам ми станемо дуже цікаві. Надія на такий розвиток ситуації у великих міжнародних інвесторів є, тому то їх представники почали вже сьогодні цікавитись можливістю будівництва своїх об’єктів на Західній Україні. Хоча, треба бути чесними – від зацікавленості до будівництва шлях не близький, і нашій владі треба його пройти.