Усі хвороби від нервів

З повагою, Марта, смт Квасилів

На прохання читачки ми попросили відповісти лікаря-гінеколога жіночої консультації Рівненського пологового будинку №1 Лілію РОМАНЕНКО (на фото). Крім означених проблем, пані Лілія радить, як узагалі жінкам долати нервозність та уникати стресових ситуацій, які негативно позначаються на жіночому здоров’ї:

- Фіброматоз - це захворювання, при якому розвивається фіброма - доброякісна пухлина з волокнистої сполучної тканини, яка часто поєднується із розростанням незрілих м’язових клітин, що називаються фіброміомами і є доброякісними пухлинами. Під час росту пухлини можуть розсувати тканини. Якщо такі процеси відбуваються в матці, то може порушитися менструальний цикл - приміром, місячні триватимуть довше, ніж зазвичай. Також імовірні маткові кровотечі. Якщо пухлини набирають великих розмірів, то стискають певні органи, тому частішає сечовиділення, а нерідко виникають закрепи.

Запитуєте, чому так відбувається? Головною причиною вважається гормональний дисбаланс, тобто підвищений рівень жіночих статевих гормонів. Тому це захворювання трапляється у жінок репродуктивного віку, найчастіше у 35-50. Скажу більше, особливо різко ймовірність розвитку фіброміоми зростає під час вагітності, при запальних процесах статевих органів і загальному зниженні імунітету.

Крім того, існують ще деякі фактори, які можуть спровокувати фіброміому: обтяжений спадковий анамнез, наприклад, коли міоми матки були в матері чи бабусі. Сюди ж належить порушення менструального циклу, непліддя, невиношування при вагітності. А також наша національна трагедія - численні аборти, які безслідно не минають. Порушення обміну речовин є також однією з причин фіброматозу, коли жінка має ожиріння або цукровий діабет. І ще стреси, стреси…

- Жінка не вагітніє, коли має фіброміому?

- Жінки, які мають фіброміому чи фіброми вагітніти можуть нарівні з іншими. Однак серед тих, хто має такі недуги, усе-таки більше безплідних або тих, хто не може виносити дитинку. На початковій стадії обох хвороб можна спробувати зарадити лікарськими рослинами. Але треба знати, чи нема алергії на окремі рослини. Лікування ж залежить від перебігу захворювання та планів пацієнтки. Часто перебіг хвороби буває переважно безсимптомним, але рясні кровотечі під час місячних, порушення менструального циклу, біль внизу живота чи попереку, проблеми з зачаттям або невиношування при вагітності можуть вказувати на наявність фіброміоми.

- Якщо упродовж років фіброміома не збільшується і жінка не планує вагітніти, то лікарі пропонують лікування гормональними препаратами, що дає змогу сповільнити, а нерідко й зупинити ріст пухлин.

Молодим жінкам, що хочуть мати діток, рекомендується оперативне втручання - міомектомія, обсяг якого визначає власне лікар і коли видаляються лишень самі вузли, а матка не ушкоджується і можна вагітніти. Якщо ж фіброматозні вузли великі або їх багато, тоді доведеться видаляти всю матку, або навіть матку з додатками

- До Вас, пані Лілія, йдеш на огляд легко й невимушено. Проте багато жінок не люблять відвідувати гінекологів, хоча роблять це регулярно…

- Можливо, це побічний ефект від нашої фахової роботи, але в жодному разі ніхто поганих намірів не має, це однозначно.

Заспокою особливо вразливих тим, що більшості пацієнткам з фіброміомою матки хірургічне лікування не потрібне. Ці пухлини переважно безсимптомні і все, що треба, - це спостереження аж до настання менопаузи, коли ріст пухлин здебільшого припиняється і фіброми навіть можуть зменшуватися. Якщо ви вирішили відмовитися від хірургічного втручання, то потрібно кожні два-три місяці проводити бімануальне обстеження та ультрасонографію, бажано для контролю динаміки росту пухлин. Якщо ж розміри фіброміоми стабільні, подальше спостереження можна проводити один-два рази на рік. Головне - не займатися самолікуванням: приміром, п’явками, всіляким зіллям, що порадила сусідка чи уві сні наснилося. До кожного хворого має бути індивідуальний підхід та схема лікування, яку визначає саме лікар.

Фіброми матки, які також називаються міомами, виявляють у 20-40 відсотків жінок віком понад 35 років. За статистикою, ці пухлини трапляються майже в 50 відсотків жінок, багато з яких не знали про їх наявність. Їхні ознаки з’являються переважно в репродуктивному віці. Фіброміоми зазвичай не з’являються до віку статевого дозрівання і часто їх ріст припиняється після менопаузи, що зумовлює їх залежність від продукції естрогенів.