Накип з чайника:

У лікарів думка однозначна: вода з накипом не може бути додатковим джерелом кальцію, хоча він там і міститься.

Наліт на чайнику, звичайно, не бруд, якщо говорити по-науковому, накип – це відкладення мінеральних солей. У водопровідній воді є трохи мінералів, при кип’ятінні вони прилипають до стінок і утворюють білясті розводи і пластівці.

Основні компоненти цих «пластівців» – карбонат кальцію, карбонат магнію, сульфат кальцію, сульфат магнію, хлорований кальцій і хлорид магнію. Виходить, що накип – це мінерал, не брудний, не шкідливий, але і не корисний хоча б тому, що в воді його мізерно мало. Основним джерелом кальцію і того ж магнію для нас служить їжа.

У середньодобовій нормі води (2 літри) міститься близько 60 мг кальцію, тоді як в день нам треба вживати 800 мг мінералу, – уточнили дослідники. – Але вміст кальцію в багатьох звичних продуктах значно вищий, ніж у воді.

Противники води з накипом впевнені, що вона може спровокувати зростання каменів в нирках. Але і цю думку можна назвати помилкою. У воді недостатньо мінералів, які б привели до утворення каменів. І знаходяться вони не в тій хімічній формі.

Основним компонентом сечових конкрементів є оксалат кальцію, який відрізняється від компонентів накипу – карбонат кальцію, карбонат магнію, сульфат кальцію та інших, – заспокоюють вчені. Тому не потрібно турбуватися про те, що питна вода викличе появу каменів.

Більш того, велика кількість води, з накипом або без – це один з кращих способів зупинити або запобігти утворенню каменів.

Якщо говорити про шкоду накипу, то найбільше він псує техніку, а не наш організм. Знижується ефективність роботи чайника, так як накип зменшує теплопровідність. А ми більше страждаємо від відрази до води з пластівцями накипу, ніж від випитої склянки такої води.