Базар чи супермаркет?

У військовий час доходи більшості громадян, м’яко кажучи, не зростають, що не дивно, а ціни навпаки ростуть. Таким чином, об’єктивно частина торгівельних закладів починає працювати у збиток. Все це класика економіки і повторювалась вона в різних країнах у різні часи. Але цікаво не це. Більше двох десятиріч у нас домінувала тенденція зменшення обсягів продажу продуктів харчування на ринках. Великі мережеві супермаркети беруть величезні партії продукції, а чим більша партія, тим дешевше її можна взяти. Тобто, покупцю було об’єктивно вигідно піти до великого супермаркету і купити там все, що йому треба в одному місці, при цьому заощадити час і гроші. На базарі такої радості покупець немає.

Так було до останнього часу. Сьогодні вартість продуктів на базарах, в тому числі і стихійних, суттєво нижча за продукти в магазинах. І це, знову таки, має своє економічне пояснення. Магазини торгують цивілізовано – тобто, всі операції проводяться через касовий апарат і з них сплачуються податки. На базарах касові апарати – це виняток. Отже, говорити про те, що торговці все сплачують в бюджет, м’яко кажучи, не доводиться. Раніше не один раз наша влада намагалася вивести ринки з «тіні» і зобов’язати торговців мати касові апарати та проводити усі операції через них. Марно. У боротьбі між бажанням збільшити надходження до бюджету та небажанням торговців платити більше, перемагали торговці. Сьогодні, коли ринки забирають все більшу частку торгівельного ринку, з цією проблемою доведеться щось робити, хоча, як підказує світовий досвід, проводити реформи у час військових дій дуже і дуже складно, а їх результат може бути дуже неоднозначним...