Віра, яка рятує…

Якщо настрої суспільства, як стверджують наші соціологи, доволі оптимістичні і більшість людей вірить у те, що все стане краще, то з економікою ситуація, на жаль, інша.

Вже кілька місяців тому стало зрозуміло, що всі класичні чинники економіки воюючої країни, які діяли навіть кілька тисяч років тому і прописані в підручниках з економіки, діють сьогодні на нас. Війна – це дорого в прямому сенсі цього слова. Тобто, потрібно багато грошей, більше ніж воююча країна може заробити. Треба десь брати гроші. Найпростіше – друкувати, а це інфляція. Вона в свою чергу призводить до зростання цін. При відсутності індексації доходів, а їх збільшення у військовий час для більшості категорій громадян неможливо провести, падає ділова активність. Це нормально в наших умовах. Але ті самі чинники впливають на рівень легальності економіки. В нас завжди «тіньова» економіка була дуже сильною, і з цим боролась держава усі останні десятиріччя. Сьогодні, коли економічна ситуація складна, доля тіньової економіки зростає, оскільки вона не платить податки, отже більш життєздатна ніж «біла» економіка, яка ті самі податки та збори до бюджету платить.

Це проблема, яка сьогодні, на початку сьомого місяця війни, стає все більшою загрозою для функціонування держави . На жаль, в нашої влади мало реальних важелів впливу на економіку. Це теж особливість праці економіки військового часу. Звичайні «мирні» можливості змусити реальний сектор працювати у правовому полі – вкрай неефективні у військовий час. Залишається одне – совість та розуміння важливості бізнесом працювати чесно. Це сьогодні дуже важливо…