Восьмий пішов…

Однак, для економіки ситуація, на жаль, інша. Якщо в перші місяці війни наша економіка змогла доволі швидко пристосуватись та працювати в абсолютно ненормальних умовах, то з часом ситуація в реальному секторі почала суттєво змінюватись.

Основна проблема з якою стикається сьогодні реальний сектор економіки – це послаблення національної валюти. Не секрет – українська економіка дуже залежна від імпорту. Чим слабша гривня, тим дорожчі імпортні комплектуючі, а без них виробництво на більшості вітчизняних підприємств неможливе. Таким чином ми спостерігаємо зростання цін фактично на все. Найбільш болючим є подорожчання продуктів харчування. Тут, знову таки, все просто. Подорожчання імпорту накладається на падіння купівельної спроможності населення. Доходи більшості українців за останні сім місяців явно не збільшувались, а інфляція за офіційними підрахунками вже підходить до позначки в 30 % річних. Таким чином виробники змушені піднімати ціни і скорочувати обсяги виробництва.

Це погано для всіх. Адже менше споживаємо – менше заплатимо податків. Менше виробляємо – більше буде безробітних. Звісно, в умовах військового часу очікувати на якісь масштабні проєкти з підтримки вітчизняних товаровиробників або субсидій не доводиться. Єдиний варіант – спробувати принаймні утримати курс національної валюти та збільшити експорт. Національний банк намагається, принаймні, не «обвалити» гривню, але без збільшення експортних доходів зробити це дуже складно. Отже, залишається одне – шукати ринки збуту української продукції, яку наші підприємства можуть виготовляти і таким чином збільшувати надходження в іноземній валюті…