Олег Червонюк: «Наше головне завдання – перемогти та зберегти виробництво»

– Олеже Казимировичу, як льонокомбінат зустрів початок війни?

– В нашу торгову марку «GOLDI» входить не лише Рівненський льономобінат. В нас п’ять підприємств в різних містах і біля трьох десятків магазинів у майже кожному обласному центрі. Коли вранці 24 лютого мені з Києва зателефонувала дочка, і я почув в телефоні звуки вибухів, стало зрозуміло, що москалі поперли. Приїхав на виробництво, зібрав трудовий колектив, адже треба було підбадьорити людей. Війна – це важке випробування. Двадцять наших працівників сьогодні воюють на фронті, 30 % виїхали за кордон, але основний трудовий колектив вдалось зберегти. Хочу сказати – з початком війни наш ринок суттєво зменшився. Багато великих фірм пішли з України. До того ж, через бойові дії, значна частина населення сьогодні перебуває за кордоном, а це теж є суттєвим чинником скорочення попиту на продукцію. Але ми працюємо, бо інакше ми не зможемо зберегти виробництво і трудовий колектив. Звісно, говорити у військовий час про прибутковість бізнесу недоцільно, але навіть за таких умов ми виживаємо. Все обладнання на наших виробництвах імпортне. На жаль, українські підприємства вже давно не виробляють конкурентноздатного обладнання для легкої промисловості. Однак, іноземне обладнання вимагає іноземних фахівців з його монтажу та сервісного обслуговування. Після початку війни виробники обладнання не пускають в Україну своїх фахівців і це серйозна проблема. Та, попри все, наші підприємства працюють і ми навіть продовжили закуповувати обладнання – те, що ми можемо самі встановити та налагодити.

– На Вашу думку, яка сьогодні найбільша проблема для вітчизняного реального сектору економіки?

– Проблем завжди багато. Крім падіння попиту та втрати логістичних шляхів, я би виділив основну проблему – енергетичну. Удари по енергетичній інфраструктурі ставлять виробництва, усі виробництва, в критичну ситуацію. Неможливо в двадцять першому столітті щось виробляти без електроенергії. Для мене ця проблема стала зрозумілою ще 2012 року, коли почали зростати ціни на газ. Сьогодні ж питання отримання енергії з альтернативних джерел – це одне з пріоритетних завдань для нас. Зокрема, ми встановлюємо сонячні батареї на наших об’єктах, також дуже перспективним є будівництво мініТЕЦ, які працюють на торфі та біомасі. Я бачив наскільки ефективно працюють такі котельні у Фінляндії, де цим питанням займаються серйозно та системно. Думаю, варто запозичити їх досвід і Україні.