Віталій Коваль підсумував 2022 рік для Рівненщини

– Розпочну одразу з питання, яке, напевно, найчастіше ставили вам за ці 10 місяців війни. І все ж. Яка ситуація на кордоні з Білоруссю?

- Кордон відвідую майже щотижня. Крайня поїздка у грудні була на одну з нульових відміток. Вкотре можу запевнити – всі 218 кілометрів відповідальності нашої області – непорушні. Продовжуємо будувати фортифікаційні споруди. Визначили ділянки, які потрібно підсилити. Облаштовуємо декілька способів захисту. Це і протитанкові рови, і зони мінування, і встановлення паркану.

– Разом з тим, часто телеграм-каналами поширюється інформація про можливий напад з боку Білорусі.

- Підстав для нього немає. Інформація про «наступ білорусі» поширюється спеціально. Передусім, ворог продовжує сіяти паніку серед жителів прикордонних районів. Також це робиться, аби дезорієнтувати українські сили оборони. Звичайно, загроза з тієї сторони кордону зберігається постійно. Ми про це не забуваємо ні на день.

Хочу окремо сказати про високу вмотивованість людей у прикордонних районах. Тут максимальна кількість ДФТГ. Наші захисники – ЗСУ, ТрО, добровольці – кожен день використовують для бойового злагодження. Відвідував їхні навчання. Хлопці готові дати відсіч ворогу.

– У вас одна з найбільших кількостей підписників на Telegram-каналі серед голів ОДА. Зараз аудиторія складає понад 190 тисяч. Як вдається комунікувати з населенням?

- Мати у підписниках п’яту частину мешканців Рівненщини – дуже доречно з точки зору прямих комунікацій із населенням. Люди оперативно дізнаються новини, передають близьким. З початку повномашстабного вторгнення ми зрозуміли, що інформація – це те, що люди дуже потребують у кризових ситуаціях. Тому намагаємося максимально швидко її доносити. До речі, обладнаємо передавальну вежу в Антополі ще одним генератором. Тож у разі навіть тривалого відключення її від електромережі, люди будуть отримувати сигнал від радіопередавачів.

– Удари по енергетиці є частиною цієї війни. Яким буде опалювальний сезон для області? Що робиться на випадок екстрених ситуацій?

- Опалювальний сезон на Рівненщині розпочався без затримки, із готовністю 100 %. Але, зрозуміло, що він буде достатньо непростим. Ми всі готові, всі процеси щодо підготовки контрольовані. У нас є 963 котельні, якими постачаємо тепло. Усі лікарні області – на генераторах. В екстрених випадках вони усі використовуються. Більше 60 відсотків АЗС також забезпечені генераторами, а одна із найбільших мереж вже на етапі оснащення своїх АЗК супутниковими системи Starlink. Інші – в процесі придбання або пошуку альтернативних варіантів. Питання на контролі.

– Ви кажете про генератори, а яка ситуація у громадах?

- Дуже доречною стала наша проєктна діяльність. У рамках взаємодії Рівненської ОВА із USAID «ГОВЕРЛА» 10 громад отримали 50 генераторів. Продовжують нас підтримувати і польські друзі, зокрема, Вармінсько-Мазурське воєводство. У цьому плані дуже важливим є формування горизонтальних міжнародних зв’язків на рівні «громада-громада». Це хороша можливість діяти самостійно та реактивно.

Доречним є рішення Кабміну щодо безмитного ввозу генераторів та відповідних комплектуючих. Всі ці речі сьогодні стали необхідністю. Імпортери та підприємці, які обслуговуються у Рівненській митниці, вже ввезли на територію України 22 вантажні партії генераторів.

– Після останніх масованих атак в Україні оперативно розгорнули Пункти Незламності. До речі, а де знаходиться найближчий до вас пункт?

- Біля Рівненської ОДА (сміється), я ж на роботі постійно. На Рівненщині їх кількість щодня зростає. Вони обов’язково працюють – при обласній та районних адміністраціях, а також при сільрадах, будівлях ДСНС тощо. До ініціативи поступово долучається бізнес, також Пункти Незламності відкриті у всіх відділеннях поліції. Знаєте, гордий за нас, українців. Саме у таких кроках ми об’єднуємося. І ворог це має зрозуміти. Він не здолає нас шантажем чи залякуванням. Допомагаючи ближньому, всі ми разом долаємо будь-які труднощі.

– І все ж таки росія тижнями атакує інфраструктуру, на вулиці зима. Чи готові до нової хвилі біженців?

- Зараз на Рівненщині майже 38 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Очікуємо зростання їх кількості. Готуємося приймати нових переселенців та забезпечити для них хороші умови. Наприклад, зараз облаштовуємо простір на 250 місць на базі дитячого санаторію «Хрінники». Там непогані умови для людей із інвалідністю, похилого віку, сімей із маленькими дітьми.

– Рівненщина – тилова область. На вашу думку, регіон справляється із цією роллю?

- Справляється – не те слово. У нас кожен другий волонтер. Безпілотники у нас збирають на шкільних ярмарках, директори шкіл плетуть сітки, діти роблять і продають прикраси, а потім купують тепловізори. Особливо вразив 87-річний пенсіонер із Вараша, який вже вдруге віддає свої збереження для ЗСУ.

В рамках партнерської програми у квітні-травні допомагали Чернігівщині. Сформували 200 тисяч продуктових наборів для населення. Згодом громади, релігійні організації допомагали матеріалами для будівництва. Зараз активно підтримуємо Херсонську область. Вже доставлено кілька сотень тонн продуктів харчування, теплого одягу, генераторів, ліків, будматеріалів. Загалом за 10 місяців Рівненщина стала справжнім гуманітарним хабом.

– Про Херсон. Не одна людина висловлює слова захоплення херсонцями. Ви нещодавно відвідали цей регіон. А що вас вразило?

- Їхня внутрішня сила. Патріотизм. Тижнями, місяцями без світла, води, без нормального харчування, в інформаційному вакуумі. Щодня вибухи, постріли. Але люди лишилися з чіткою громадянською позицією: ми – українці, вільні люди – вільної країни. Вони щасливі, бо повернулися додому. Вони вдячні ЗСУ за порятунок.

– Яким планується бюджет області на наступний рік? Плани щодо наповнення бюджету?

- Робота над бюджетом 2023 року в активній фазі. Плануємо і далі співпрацювати з бізнесом, аби він проявляв себе у державних програмах із надання грантів. На сьогодні у реалізації програми «єРобота: Своя справа» Рівненщина лідирує за кількістю проєктів, що отримають фінансування. Вже 226 підприємців мають позитивні рішення для отримання грантів на 53,3 млн грн. Завдяки цьому планується створити пів тисячі нових робочих місць.

– А як щодо релокованих підприємств. Зараз їх стає менше?

- Темпи в якийсь період трохи зменшились, але ми все ж таки відчуваємо попит. На сьогодні в області 38 підприємств, які переїхали з регіонів, які постраждали від війни. Компанії розгорнулися і у більшості працюють на повну потужність. До речі, цього року податки на доходи фізичних осіб залишалися у тих регіонах, звідки приїхали ці підприємства. Вже з наступного року ПДФО буде працювати на Рівненщину. Це теж додаткові джерела наповнення бюджету.

– Яка ситуація зараз в АПК області? Чи вдасться нагодувати ще й інші регіони?

- Заплановане посіяли і зібрали. До речі, нещодавно 66 фермерських господарств отримали 1246 рукавів для зберігання зерна. Їх аграріям краю безплатно надала Продовольча сільськогосподарська організація ООН у співпраці з Мінагрополітики. Загалом, хороші результати посівної та врожаю. Дуже вдячний аграріям, що змінили карту посіву й акцентували увагу на продовольчій групі. Більше того, для урожаю наступного року ми посіяли жита найбільше в Україні. Тож сусідні регіони точно нагодуємо.

– І останнє запитання. У багатьох українців життя розподілилось на «до» і «після» війни. А як у вас?

– За цей час мені дуже близькими стали ідеї світогляду австрійського лікаря, філософа та письменника Віктора Франкла. Будучи в нацистському концентраційному таборі під час Другої світової війни, він зрозумів, наскільки важливо визначати сенс кожної своєї дії. У своїй книзі «Людина у пошуках справжнього сенсу» він писав: «Першими ламались ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них – ті, хто не вірив в те, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань».

Так і кожен з нас. Чіткою, невтомною працею, своїми діями, на своєму місці – ми повинні наближати перемогу.