Віталій Коваль про рік війни

– Ось і минув рік з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну. Що змінилося для обласної влади, коли почули «ВІЙНА!» 24 лютого 2022 року?

– Тоді вже о п’ятій ранку зібрав команду в адміністрації. Говорили, що робимо далі. Підрозділи адміністрації перевели на роботу в режимі 24/7 з обов’язковими черговими у кожному департаменті. Адже на всі служби зросло навантаження.

Далі почали приймати переселенців, релоковані підприємства, налагоджувати співпрацю з нашими регіонами-партнерами. Адже допомога була важливою. Наша область та Рівненська ОВА не лише забезпечувала тилову роль для постраждалих регіонів, а й утримувала баланс між доходами та витратами в області.

Ми зрозуміли, що можна робити набагато швидше ті речі, які розтягувалися на місяці. І сьогодні працюємо в рази ефективніше. Ми перелаштовуємося під нові виклики і шукаємо різноманітні шляхи розвитку області.

– Яка наразі безпекова ситуація на Рівненщині?

- Основний критерій, який впливає на безпекову ситуацію в області, – кордон із білоруссю. На даний час усі 229 кілометрів – це поєднання фортифікаційних споруд і природних особливостей. Болота, річки, ліси складають 70 % кордону і є непрохідними для будь-якої техніки.

Кожен день з початку агресії ми використовуємо для того, аби Рівненщина ставала ще більш захищеною та готовою до оборони. Для цього сформували обласний оборонний бюджет. Усі 52 громади Рівненщини виділили для цього кошти. Тому нарощуємо темпи з укріплення оборонних рубежів на півночі Рівненщини.

Єдине, що не змінилося з того часу – це переконання, що ми не залишимо ворогу жодного шансу.

– Це вірно, що Рівненщина одна із областей, яка найменше в Україні постраждала від війни?

- У порівнянні з іншими регіонами – можливо. У нас були «прильоти», здебільшого по об’єктах критичної інфраструктури. І, на жаль, не обійшлося без жертв та руйнувань.

Але ми в найкоротший час змогли відновити діяльність уражених об’єктів. Наразі суттєво посилили їх інженерний захист. І вже переконалися у його надійності.

– На початку повномасштабного вторгнення Рівненщина була одна з кращих серед областей з комплектування ЗСУ. Яка ситуація з добровольцями наразі?

– Так, ми і досі тримаємо марку найкращої області в частині комплектування ЗСУ. Останній приклад – за дорученням президента, ми практично за два тижні сформували стрілецький батальйон. Зараз активно допомагаємо у формуванні інших бойових частин, у тому числі за рахунок добровольців.

Мабуть, немає жодної «гарячої» точки, де не були б наші хлопці. Десятки тисяч воїнів із Рівненщини дислокуються на різних ділянках фронту та охороняють кордон України. Крім того, 56 % чоловіків-переселенців в області, які перебувають на військовому обліку, служать у Збройних силах України.

Рівненська ОВА, спільно з центрами комплектації, формує достатню кількість мобілізованих, не вдаючись до «креативних» заходів.

– На Рівненщині формують штурмові бригади «Гвардія наступу». Наскільки це важливо та які результати на сьогодні?

– Сьогодні тисячі наших земляків боронять Україну, крок за кроком звільняють території. Тому формування 8 додаткових бригад мають зміцнити наші сили під час наступу.

Підкреслюю, це жодним чином не мобілізація, а суто добровільний набір. Кампанія спрямована на вмотивованих людей, які, за власним бажанням, записуються до «Гвардії наступу».

Сьогодні вже майже 650 добровольців Рівненщини заповнили анкети в «Гвардію наступу». З них півтори сотні проходять медичні огляди. Гордий тим, що наші земляки мають мотивацію і жагу до перемоги.

– Бронювання працівників критично важливої сфери в регіоні. Скільки ваших підлеглих замість того, щоб залишитися, просилися на фронт?

– В Україні – війна. І наші завдання полягають в тому, щоб забезпечувати обороноздатність шляхом мобілізації, а також тримати економічний фронт. Тому важливо, аби механізм бронювання працівників був ефективним. А ті підприємства, які активно наповнюють бюджети та створюють робочі місця, збереглися та працювали.

Зараз робоча група при ОВА формує критерії, за якими визначатимуть, наскільки підприємство області є критично важливим. Надалі це буде підставою для бронювання військовозобов’язаних працівників. Перелік критеріїв буде затверджено наказом.

Щодо підлеглих – троє з шести працівників оборонного відділу – мобілізовані. А це саме той напрям роботи, який сьогодні дуже важливий. І ми не стримували хлопців. Як і не стримували інших чоловіків. Наприклад, керівник відділу спорту Петро Нагорний сьогодні тримає оборону в одній із найгарячіших точок країни.

– Вимушені переселенці. Скільки прибуло на Рівненщину? Пропозицій щодо роботи вистачає? Чи багато бажаючих працювати?

– Напередодні Рівненщину відвідала віцепрем’єрка Ірина Верещук, яка опікується питаннями переселенців. Ми з нею були єдиними у тому, що треба посилювати заходи з підтримки зайнятості та самозайнятості переселенців. Адже це ключова умова їхньої соціалізації.

Зайняті руки ніколи не опустяться. Важливо, аби кожен новий мешканець Рівненщини повністю інтегрувався в життя громади, в якій проживає. Саме це наше спільне завдання на сьогодні. Тому, разом з центрами зайнятості, розпочали ініціативу з підготовки виробничих кадрів. Наприклад, для швейних підприємств. Загалом, наразі в області є біля 1000 вільних вакансій. Їх необхідно заповнити.

Сьогодні в області залишилося понад 57 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з яких майже половина – працездатні.

– Як Рівненська ОВА сприяє підтримці ЗСУ?

– Набої, шоломи та бронежилети для наших військових – це наповнення бюджету усіма законними способами. Це економічний фронт, який підсилює ЗСУ. Без цього перемога дається важкою ціною.

Сьогодні весь військово-промисловий комплекс Рівненщини працює на обороноздатність та забезпечення військових. А спільна ініціатива громад у вигляді оборонного бюджету цьому сприяє.

Загалом з перших днів повномасштабного вторгнення Рівненська ОВА надає допомогу військовим. Забезпечуємо їх першочергові потреби. Для цього діє відповідна програма. Для 104 бригади ТрО за бюджетні кошти придбали більше 3 тисяч бронежилетів і шоломів. Закупили портативні рації, нову техніку.

Наразі триває матеріальне забезпечення Стрілецького батальйону, як нового військового формування. Для військових облаштували місце розміщення. Надали їм продукти та засоби гігієни. Продовжуємо забезпечувати технікою та всім необхідним.

– Пункти Незламності. Скільки їх наразі на Рівненщині?

– За останній тиждень на Рівненщині створили 15 Пунктів Незламності. Загальна їх кількість тепер – 281. Така кількість є достатньою і у повній мірі відповідає потребам регіону.

На випадок блекауту для людей створені максимально комфортні умови перебування. Загалом з початку їх роботи там було надано допомогу понад 36 тисячам мешканцям Рівненщини.

Звичайно, із налагодженням енергосистеми люди значно рідше стали користуватися Пунктами Незламності. Але поки росія не покине своїх терористичних намірів проти мирного населення України, робота у цьому напрямку триватиме.

– Медичне забезпечення в умовах воєнного стану. Яких позитивних змін зазнав обласний госпіталь ветеранів війни в Клевані?

– Сьогодні Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни у Клевані стрімко розвивається. За час війни реабілітацію тут пройшли сотні захисників. Ми також створили Центр реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами. Приємно, що з боку різних міністерств маємо підтримку усіх конструктивних ініціатив.

Сьогодні пацієнти госпіталю проходять курс медичної, психологічної і психосоматичної реабілітації. Також фахівці працюють із бойовими травмами, посттравматичними стресовими розладами, наслідками поранень та мінно-вибухових травм.

Для хлопців проводять арт-терапію, заняття з гончарства та заняття, які сприяють реабілітації.

Також з жовтня минулого року в Центрі працюють 10 досвідчених міжнародних фахівців з реабілітації. Мова йде про лікарів, фізичних терапевтів, психологів, ерготерапевтів та інших спеціалістів із Великобританії, Канади, Норвегії, Швеції, Австралії, Італії.

Загалом Рівненщина стає столицею реабілітації ветеранів. Окрім госпіталю, де працюють з медичними травмами, не менш важлива і психологічна реабілітація. Ми це розуміємо. Тому на базі Національного університету «Острозька академія» уже розпочалися навчання для фахівців соціальної сфери, які працюватимуть з ветеранами. Це пілотний проєкт. Продовжуємо активно працювати над підтримкою наших ветеранів, які повертаються із передової.

– Сьогодні чимало підприємств Рівненщини працюють на оборонну промисловість. У яких напрямках?

– На сьогодні в області сформовано перелік із 68 підприємств, які мають відповідний потенціал. Так, їх потужності можуть бути залучені до металообробки, ливарного виробництва, машинобудування, виробництва будівельних матеріалів та бетонних розчинів, текстильного виробництва.

– Ви багато говорите про єдність… Які прифронтові області підтримує Рівненщина?

– Рівненщина з самого початку повномасштабного вторгнення виконує роль тилового регіону. Фактично з перших тижнів область стала гуманітарним хабом.

Ми налагодили сортування та облік вантажів, які у подальшому відправляємо на ЗСУ, а також у найбільш постраждалі регіони України.

Всього з області відправили майже 8 тисяч тонн гуманітарних вантажів. Найбільше на Чернігівщину – близько третини. Також підтримували Харківську, Київську, Херсонську області та інші регіони. Перелік напевно складе пів України. Крім того, за Рівненщиною закріплені дві деокуповані громади Херсонської області – Білозерська та Станіславська.

Ця робота у партнерстві із закордонними товариствами триває і далі.

Також гуманітарні місії виконували і продовжують виконувати наші енергетики, сапери, лікарі. Днями 6 добровольців рівненської «екстренки» поїхали працювати на деокуповану Херсонщину. Пишаюсь кожним з них.

Знаєте, на моїй сторінці в соцмережах є рубрика #історії_війни. Там безліч прикладів як жителі Рівненщини, прості громадяни, які на своєму місці роблять для перемоги те, що можуть. Як підтримують громадян на сході України. Сьогодні наша національна ідея – це єднання довкола перемоги. Дякуючи цьому, ми із «населення» перетворюємося на сильний непохитний Народ. І дякуючи цьому, ми обов’язково переможемо!