Припинення трудового договору з ініціативи внутрішньо переміщеної особи

Трапляються непоодинокі випадки, коли в трудовій книжці внутрішньо переміщеної особи відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи, через бойові дії, а є лише запис про прийняття на роботу.

Проте, поки працівник не звільнений за основним місцем роботи, його працевлаштування може відбуватися лише шляхом прийняття за сумісництвом та оформленням відповідного трудового договору.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі – Закон) визначені права, обов’язки та гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, зокрема у сфері праці.

Вказаним Законом передбачено, що внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором за попереднім місцем проживання, має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви. Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це: роботодавця – будь-якими засобами комунікації, у т. ч. електронними; територіальний орган Пенсійного фонду України; територіальний орган Державної податкової служби.