Віталій Коваль:

– На Рівненщині – 229 км кордону з білоруссю. Упродовж воєнного стану Ви часто їздили туди, розповідали про будівництво укріплень. Можемо бути спокійними за наш північний рубіж?

– Ситуація на прикордонні контро­льована. Продовжуються роботи щодо обладнання, нарощення та утримання інженерно-фортифікаційних споруд. Мова і про протитанкові рови, тетраедри, вогневі позиції тощо. Робимо оборонні редути у декілька ліній. Весь прикордонний периметр заміновано.

Усі 229 спільних кілометрів із білоруссю зміцнюються настільки, щоб російські війська не змогли пройти вглиб нашого регіону, якщо влада білорусі дозволить їм розпочати наступ.

Також ми першими в Україні сформували оборонний бюджет області. 52 із 64-х доведених громад виділили кошти для посилення обороноздатності нашого регіону. Тому що оборона північного прикордоння починається із найпівденнішої громади Рівненщини.

Якщо на нас підуть – тут вони і залишаться. Це розуміє і сам ворог. Тому на сьогодні немає навіть жодного натяку на підготовку до наступу. Але готовими бути треба завжди, тож не розслабляємось.

– Які потенційні загрози та ризики залишаються для Рівненської АЕС? Адже наша «атомка» – це потенційно об’єкт підвищеної уваги для ворога…

- Для Рівненської АЕС приділяється особлива увага як військового, обласного, так і вищого керівництва держави.

Наша атомка захищена як ніколи. Є чіткі плани дій на випадок вторгнення з боку білорусі. Постійно проводяться навчання. Наприклад, за легендою, наші силовики зачищають Вараш від диверсантів. І навіть брали до полону керівництво атомки. Або ж інше навчання – служби відпрацьовували реагування на випадок викиду радіоактивних речовин. Напрацьовуємо різні сценарії для реагування.

РАЕС особисто відвідував Володимир Зеленський. Проводив виїзне засідання Ставки. Говорили про ключові питання безпеки в північних регіонах нашої держави та, власне, на атомці.

І хоч ймовірність ядерних провокацій ворога мізерна, ми зобов’язані відпрацювати сценарії реагування, пов’язані із можливим обстрілом атомки. У випадку ядерної загрози не має бути паніки чи метушні. Навпаки, кожна відповідальна особа повинна знати чіткий план дій.

Загалом місто-супутник АЕС – Вараш розділене на блоки. На кожному є відповідальний, усі знають, що робити у випадку надзвичайних ситуацій.

- Рівненщина в лідерах за кількістю чоловіків та жінок, які стали до лав ЗСУ. На вашу думку, з чим це пов’язано?

- З неабияким патріотизмом наших земляків, їх лідерськими якостями, сміливістю та обов’язком захищати рідну землю. Адже Рівненщина – це край партизанської слави.

У перші кілька місяців до наших центрів комплектування стояли черги. Коли ж навесні формувалася Гвардія наступу – також було багато бажаючих.

Слава Богу, Україна має запас тих, хто не ховається і готовий виконати свій громадянський обов’язок із захисту Батьківщини.

Наші люди – це Народ, а не населення. Вони не дадуть жодному супостату панувати над собою.

- На фоні контрнаступу ЗСУ росія посилила ракетні обстріли України. Скільки разів Рівненщина зазнавала ударів з повітря за час воєнного стану?

- Рівненщина не виняток і, як всі інші області України, потерпає від ворога. Під обстріли потрапляли об’єкти енергетики та паливно-енергетичного сектору, військові та соціальні об’єкти. На жаль, діставалося й приватним будинкам. З початку війни наш регіон зазнав 20 ракетних ударів або таких, де було застосовано БПЛА. Крайній випадок – удар по нафтобазі на Дубенщині. Об’єкт був знищений ворожими безпілотниками.

Нами щораз невідкладно вживаються оперативні заходи для подолання можливих наслідків обстрілів. В кожній громаді сформований запас матеріалів (шифер, пиломатеріали тощо). Також допомагає бізнес. У допомозі людям усі єдині, як ніколи.

- Що є питанням номер один для області? Над чим працюєте зараз із Вашою командою?

- Питання номер один – безпека та оборона. Доки ми не перемогли, не може бути важливішого питання – це основа основ.

Оборонний бюджет, фортифікаційний захист області, залучення підприємств до військово-промислового комплексу – це пріоритет.

Важливе питання – енергетична безпека. Враховуючи досвід, помилки та рішення минулого року маємо зробити все залежне, аби запобігти можливому блекауту через удари ворога з повітря.

- Чи готова Рівненська область до опалювального сезону? Якщо ворог продовжить масовано обстрілювати критичну інфраструктуру, як це було минулого року, наскільки область готова до цього?

- Готовність Рівненщини до опалювального періоду становить 87 %, а соціальної сфери – 99 %. Енергопостачальні об’єкти також готуються до зими. Усе відбувається відповідно до завдань та графіків, визначених Урядом. Враховуються ймовірні надзвичайні ситуації.

Особлива увага до об’єктів критичної інфраструктури – підприємств, які надають послуги з тепло-, водо-, газопостачання. Окрім інспектування та ремонту обладнання, відпрацьовується алгоритм реагування на можливі позаштатні ситуації. Створюємо резерв устаткування та матеріалів, сформовані аварійні бригади. Такі формування вже є на АТ «Рівнегаз», ПрАТ «Рівнеобленерго», теплопостачальних, водопостачальних підприємствах.

На випадок аварійних вимкнень продовжуємо забезпечувати котельні безперебійними джерелами живлення. Потужні генератори надаються для потреб громад, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури. Для цього Рівненська ОВА активно співпрацює з міжнародними донорами.

Ми розуміємо, що ворог знову спробує занурити нас в холод та темряву. Тому готуємося до усіх можливих сценаріїв.

- Ви згадали міжнародних партнерів. А з ким дружить Рівненщина? Хто нас підтримує найбільше упродовж воєнного часу? Чи є нові друзі з-за кордону?

- Цьогоріч ми провели понад 30 зустрічей з представниками іноземних держав та міжнародних організацій. Область з робочими візитами відвідали делегації з Польщі, Латвії, Чехії, США, представники різних програм ООН та Червоного Хреста. Під час зустрічей розглядаються питання щодо економічної спроможності регіону, інвестицій та гуманітарних потреб.

Розширюється і географія регіонів-партнерів. Завдяки тісній співпраці з Генконсульством Чеської Республіки у Львові, налагоджено співпрацю з їхнім Оломоуцьким краєм. У межах співробітництва ми отримали гуманітарні вантажі у вигляді спеціалізованих медичних ліжок. Їх спрямували до геріатричних пансіонатів та медзакладів.

Налагодили співпрацю з Поморським та Підляським воєводствами Республіки Польща. Завдяки цьому отримали декілька вантажів, серед яких – карета швидкої допомоги, комп’ютерна техніка для освітніх закладів інтернатного типу.

Також в рамках міжнародної взаємодії ми відправляли діток військових на відпочинок до Литви, Польщі, Хорватії, Німеччини. Влітку організовували тижневе навчання для 10 добровільних пожежників Рівненщини з 6 громад.

Ми постійно шукаємо можливості для Рівненщини та України на міжнародній арені.

- І, насамкінець, давайте уявимо: Україна вже перемогла у війні з російським агресором. Ви – досі голова Рівненської ОДА. Що перш за все потрібно буде зробити в області після перемоги?

- Після перемоги нас чекає переорієнтація господарського комплексу області та післявоєнне відновлення економіки.

Також важливе питання – сприяння поверненню з-за кордону наших земляків. Окрема увага – працевлаштування учасників бойових дій.

Роботи багато було, є і буде, змінюються лиш виклики часу. Та я вірю, що будь-що ми однозначно подолаємо в єдності, порозумінні. Адже ціль у нас одна – ми будуємо кращу країну для наших дітей. Ми переможемо не тому що ненавидимо ворога, а тому, що любимо тих, кого захищаємо. Це наші цінності. І ми точно все відбудуємо, відновимо. Все буде Україна!