Вегетосудинна дистонія. Ми всі приречені…

Що ж таке вегетосудинна дистонія, як з нею боротися й уникати, кореспондент “РР” розпитувала Олену ГУМЕНЮК - лікаря-невролога вищої категорії неврологічного відділення для хворих з порушенням кровообігу Рівненської центральної міської лікарні (на фото).

Раніше ця хвороба в нас називалася вегетативний невроз. У західній літературі вона фігурує як психовегетативний синдром.

Існує також багато синонімів ВСД, які, ймовірно, відображають її різні форми. І подеколи кожен синонім розглядається лікарями як окрема хвороба. Це і нейроциркуляторна дистонія, і вегетативна дистонія, і вегетоневроз.

Встановлено, що, попри різноманітні прояви, існує низка спільних діагностичних ознак, які вказують на центральну мозкову (тобто регуляторну) природу розладів. А саме - дисфункція глибокої зони головного мозку, яка називається лімбіко-ретикулярний комплекс (такий собі свого роду суперкомп’ютер).

ВСД належить до тих хвороб, які можна встановити тільки за їх симптомами. Тобто при ВСД нема структурних змін у мозкові, та й інші методи дослідження не вказують на суттєві зміни в організмі. Проте людина себе зле почуває. Дослідження показали, що при ВСД порушується тонкий баланс між найважливішими відділами вегетативної нервової системи: симпатичним і парасимпатичним. Тому всі симптоми хвороби базуються на дисбалансі внутрішніх фізіологічних та біохімічних процесів.

- Кажуть, щастя, як і здоров’я, якщо його не помічаєш, значить, воно є. Але число людей, яким дошкуляють ці всі дистонії, невпинно збільшується і не дає українцям бути хоча б трохи щасливішими. І все ж таки, як лікуватися?

- Нагадаю, ВСД - це і хвороба, і сукупність симптомів, тому лікування повинне бути комплексне. Базова терапія включає загальнооздоровлюючі заходи для усунення перевтоми, безсоння і стресів.

Тобто, це оптимальна рухова активність - якийсь легкий спорт, лікувальна гімнастика. Потрібно більше рухатися. Без цього інші лікувальні заходи будуть мати незначний успіх.

Психоемоційна гігієна: уникнення конфліктів на роботі, вдома, з друзями, усунення шкідливих фахових чинників.

Якщо є інші хронічні хвороби, обов’язково треба їх позбутися: хворі зуби, фарингіти, риніти, гайморити, тонзиліти тощо. Деяких з цих хвороб не завжди можна раз і назавжди позбутися, тому треба, наприклад, періодично з профілактичною метою полоскати горло, навідатися до свого оториноларинтолога тощо.

Психотерапія, аутотренінг - що більше підходить. Можна це і поєднати - наприклад, щоб психотерапевт навчив займатися аутотренінгом. Дуже ефективний прийом, до речі.

Нормалізація стану нервової системи, тобто приймати заспокійливе. Досить, скажімо, настоянки валеріани або собачої кропиви. Можна купити в аптеці заспокійливий трав’яний збір і вживати його якийсь час .

Загартовування - щоб серцево-судинна система була в тонусі. Це як доповнення до рухової активності. Плюс ще може бути масаж.

Офіційно рекомендується також обмежити каву і чай (замість чорного чаю можна пити зелений).

З ліків ще адаптогени: настоянка женьшеню, елеутерококу, золотого кореня. Ефективний засіб проти ВСД - олійка цитрини. Можна собі робити купелі з додаванням ароматичних цитрусових олійок. Для нормалізації сну часом варто попити якихось ліків.

Формування клінічного поняття ВСД пов’язане з іменами Х.Еппінгера та Л.Хесса, які в 1910 описали синдром ваготонії. Вегетосудинна дистонія - стан, що характеризується порушенням нормальної діяльності вегетативної нервової системи у зв’язку зі зміною тонусу її симптоматичного та парасимпатичного відділів із переважанням одного з них.

Загострення хвороби, як правило, відбувається циклічно, а тому кількість хворих зростає весною та восени. Однак на цю пору у неврологічному відділенні, розрахованому на 60 ліжок, вегетосудинну дистонію лікує 12-15 хворих віком 18-24 роки.