Засідання Конгресу місцевих та регіональних влад вперше відбулося на Рівненщині

«На Рівненщині вперше відбувається обласне засідання членів Конгресу у новому форматі. Такий підхід до налагодження комунікації представників влади усіх рівнів уже продемонстрував ефективність у ряді інших регіонів. Впевнений, що громади Рівненщини також отримають якісний результат від впровадження нових практик», – наголосив Олексій Кулеба на початку роботи Конгресу.

Участь у дискусії, яка стала майданчиком для взаємодії центральних органів влади та місцевих громад у вирішенні нагальних проблем регіону, взяли близько 150 учасників. Це народні депутати України, керівники силових та правоохоронних структур, очільники регіональних органів влади, голови громад, експерти.

Йшлося про важливі питання не тільки для Рівненщини, але і всієї України.

Ветераноцентризм – філософія Рівненщини

Першочергово на засіданні Конгресу обговорили діяльність програм для захисників. «Ветерани – це основа суспільства. І на Рівненщині ми прагнемо до «ветераноцентризму» на всіх рівнях», – наголосив начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.

На Рівненщині 3625 учасників бойових дій, 1913 осіб з інвалідністю внаслідок війни, 3394 учасників війни, 1951 член сім‘ї загиблих та померлих ветеранів війни. В області вже здійснено виплат та компенсацій ветеранам на суму 35 млн грн. Також придбали 25 квартир за кошти держбюджету. Незабаром на Рівненщині буде створено два Центри життєстійкості: у Рівному та Здолбунові. Більшість послуг там отримуватимуть саме ветерани.

Обласний центр зайнятості опікується працевлаштуванням захисників, які повернулися з війни. На Рівненщині профінансували грантів для ветеранів на суму майже 1,5 млн грн. На сьогодні центр зайнятості ухвалив сім позитивних рішень, чотири проєкти уже профінансували. Дані проєкти забезпечили розширення бізнесу – СТО в Рівному, відкриття закладу вивчення іноземних мов у Здолбунові, експрес-перукарні у Рівному, а також кав’ярні в Дубно.

В області також почалося будівництво нового корпусу для реабілітації ветеранів зі спінальними травмами. Згідно з проєктом, площа нового корпусу – понад 10 тисяч квадратних метрів.

Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна, яка долучилась до дискусії, розповіла про впровадження в Україні нових проєктів, зокрема інституту помічника ветерана та залучення військових до тренерської роботи в «Активних парках».

Рівненщина входить до п’ятірки лідерів із міжмуніципального співробітництва

Наступною темою обговорення стало міжмуніципальне співробітництво громад. Рівненщина входить до п’ятірки областей України, які ефективно налагоджують співробітництво між громадами. Таких муніципальних договорів на Рівненщині 73.

Це інструмент, який дає можливість спільно вирішувати складні і надскладні питання, які сьогодні є в громадах. Це і вивезення та утилізація твердих побутових відходів, і вода та водовідведення, лікарні, ЦНАПи та багато іншого.

Позитивним є приклад Радивилівської громади, яка уклала вже шість міжмуніципальних договорів із сусідніми громадами. Зокрема, один з договорів стосується розташованого на території громади інклюзивно-ресурсного центру, який наразі відвідують 169 дітей, 32 з них – на постійній основі. Іншим прикладом є укладений з Крупецькою громадою договір щодо терцентру обслуговування. Сьогодні ветерани з Крупецької громади приїжджають до нього та проходять реабілітацію.

«2024 рік буде також складним, зважаючи, зокрема, і на вилучення ПДФО. Тож я звертаюся до всіх голів громад об’єднуватись та укладати міжмуніципальні угоди про співробітництво», – наголосив керівник Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України, Радивилівський міський голова Микола Карапетян.

В Україні наразі йде робота зі стимулювання співробіництва громад, у тому числі і транскордонного – на міжнародному рівні. За словами народного депутата Олександра Аліксійчука, законопроєкт № 9450, який знаходиться на розгляді Верховної Ради, надасть громадам набагато більше інструментів щодо залучень коштів іноземних партнерів.

Друге життя для зачинених шкіл та гуртожитків – державне майно можуть передати громадам

Зачинені внаслідок оптимізації закладів освіти приміщення можливо перепрофілювати та дати їм друге життя. Питання будівель, які належать державі, але не використовуються, відтак стоять пусткою і руйнуються, порушили очільники громад регіону. Йдеться про гуртожитки, лабораторні корпуси, малокомплектні школи тощо.

Голови Рокитнівської та Острозької громад запропонували розміщувати у таких будівлях внутрішньо переміщених осіб, або ж обладнати їх для проведення реабілітації ветеранів війни.

«Такий підхід є більш раціональним, адже не потребує додаткових коштів на нове будівництво. Тим більше, що значна кількість таких приміщень знаходиться у рекреаційних зонах. Використання цих будівель дозволило б залучити приватний капітал, створити нові робочі місця. Сподіваюсь, що представники центральних органів влади розглянуть пропозиції членів Конгресу», – сказав Віталій Коваль.

Чинним законодавством приватизація та перепрофілювання такого державного та комунального майна заборонені. Проте, за словами заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренка, який взяв участь у засіданні Конгресу, уряд вже працює над спеціальним законодавством, яке дозволить передати майно громадам. «Для тих, хто хоче такі приміщення використовувати вже – звертайтеся у МОН», – закликав Вітренко.

Фермерство на Рівненщині має потенціал

Про те, як Рівненщина розвиває аграрний сектор в умовах повномасштабної війни та призупинення державного фінансування галузі, говорили із фермерами, головами громад та першим заступником міністра аграрної політики та продовольства України Тарасом Висоцьким.

«Важливість агропромислового сектору на сьогодні важко переоцінити. Адже це про забезпечення продовольчої безпеки. В області є достатньо перспективних галузей АПК, які потребують більшої уваги та допомоги. Це і харчова промисловість, і переробка, і тваринництво. Великий потенціал має фермерство – на Рівненщині виробляють 300 тонн молока в день, при цьому потужності молокопереробних підприємств дозволяють збільшити обсяги виробництва молока в 4 рази. Це реальна можливість для зростання», – сказав начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.

Голова Асоціації фермерів області Андрій Кузьмич повідомив, що незважаючи на складні економічні умови, за час війни жоден із фермерів Рівненщини не виїхав закордон і продовжує здійснювати свою діяльність. На сьогодні в регіоні працює понад 300 фермерських підприємств.

Окремо йшлося про державні та обласні програми підтримки, а також від благодійних і міжнародних фондів. Зокрема, починаючи з 2022 року в Рівненській області запроваджено програму підтримки тваринництва. Як результат – у сільгосппідприємствах регіону зафіксували зростання обсягів виробництва м’яса на 23 %, молока – на 13 %.

«Конгрес – це про синергію. Це можливість для влади усіх рівнів залишатись синхронізованою. Важливо народжувати ініціативу з базового рівня – від громад. Так найкраще відбувається взаємодія і обговорення з районами, областю, столицею – в результаті і втілення такої ініціативи відбувається швидше», – підсумував начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.

Захід відбувся за підтримки Програми розвитку ООН в Україні в межах проєкту «Посилення стійкості громад в регіонах України», що фінансується Урядом Великої Британії.