Реформа профільної середньої освіти: на що очікувати учням Рівненщини?

У заході взяли участь понад 150 учасників. Серед них – керівники області, районів, голови громад, керівники органів управління освіти, закладів середньої, фахової передвищої та профтехосвіти.

За словами Дмитра Завгороднього, основна мета нововведень – створення освітнього середовища, де кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.

«Реформа профільної середньої освіти передбачає створення мережі відокремлених академічних ліцеїв із великою кількістю учнів на паралелі, адже лише так можливо організувати вибір профілів, предметів та інтегрованих курсів. Учні зможуть поглиблено вивчати як предмети та курси в межах профілю, так і поза ним. Для цього буде створено програми різноманітних курсів за вибором. Наприклад, учень, який навчається на профілі STEM, що передбачає поглиблене вивчення математики, природничих наук і технологій, зможе додатково обрати правознавство, медіаграмотність, підприємництво тощо», – сказав заступник міністра.

Нагадаємо, реформою профільної середньої освіти передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за двома спрямуваннями:

академічним: поглиблене вивчення предметів (курсів) і підготовка до здобуття вищої освіти;

професійним: орієнтація на ринок праці; акцент на порівняно швидке здобуття професії.

«Рівненщина готова активно долучитися до реформи профільної середньої освіти. Те, що школярі з кожним роком матимуть більший вплив на вибір, що їм вивчати в залежності від бачення свого професійного майбутнього, це, як на мене, правильний шлях. Очевидно – сучасні учні потребують нових підходів у навчанні та розвитку. Тому важливо створити їм умови для реалізації своїх планів на рівні школи», – сказав начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль.

На заході також розглянули передумови впровадження реформи, її зміни та нововведення. Особливу увагу приділили плануванню мережі закладів профільної середньої освіти, моделям її фінансування та управління.

На необхідності врахування територіальної доступності, особливостей та інфраструктури регіону для створення якнайліпшої мережі ліцеїв наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU. Також акцентувала, що під час обговорення плану втілення масштабної освітньої реформи важливо вести діалог, чути думку громад та напрацьовувати спільні рішення.

Зазначимо, що кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, – понад 50 тисяч (це нинішні 4-6 класи). З огляду на це, нині заплановано, що в області функціонуватимуть 86 закладів профільної середньої освіти, всі решта надаватимуть початкову й базову середню освіту.

У свою чергу перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін резюмував, що мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів і для учнів із сіл. Вони зможуть доїжджати на навчання та (або) проживати в пансіонах при ліцеях. Це можуть бути або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані. Також він додав, що на противагу малим школам, у великих закладах освіти буде легше створити матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих учителів, яким буде цікаво викладати предмети для підготовлених учнів.

Профільний заступник також нагадав, що до переліку закладів освіти України, які будуть пілотувати реформу, увійшов Вараський ліцей №1. У ньому створять власну стратегію розвитку, визначатимуть профілі, розроблятимуть курси за вибором учнів. Такий новий досвід згодом буде поширений на всю область і Україну.