Ознаки, які ми не пов’язуємо зі старінням

Можна почуватися на висоті, як і раніше запам’ятовуючи номери телефонів, не користуючись списком продуктів і при цьому не забуваючи, що хотіли купити, спокійно відновлюючи в пам’яті події 3-денної давності, але при цьому і не підозрювати, що мозок вже почав старіти.

Зміни в головному мозку починаються з 25 років, причому, на всіх рівнях: від структури нервових клітин та міжклітинних зв’язків до об’єму сірої речовини. У молодому віці мозок, завдяки високій нейропластичності, чудово справляється з дегенерацією, що почалася. Але як тільки здатність до самовідновлення знижується, а деструктивні зміни випереджають регенеративні, він старанно починає подавати нам сигнали.

На жаль, ми рідко звертаємо на них увагу, списуючи на стрес, втому, завантаженість, побутові негаразди. Одним словом, на все, що завгодно, крім старіння мозку.

Надмірна дратівливість

Зараз, коли дратівливих чинників щодня стає дедалі більше, важко визначити, яка природа нашої агресії.

Але якщо ще зовсім недавно, ви і значення б не надали, а сьогодні з захопленням критикуєте привабливого чоловіка, що ненароком наступив вам на ногу в автобусі, з непідробним обуренням сприймаєте «нахабу», що намагається пройти без черги на касу з дрібною покупкою і спускаєте всіх собак на недбайливу молоду матусю, яка не може заспокоїти дитину, що плаче, саме час задуматися: а чи все гаразд з клітинами префронтальної кори головного мозку, що відповідають за самоконтроль.

Надмірна дратівливість або дисфорія – перша і найяскравіша ознака деградації її клітин.

Безумовно, не можна списувати з рахунків і самопочуття, що погіршується з віком, і наростаючу тривогу, і відчуття власної вразливості, що виливаються в агресію. Але головний винуватець, все ж таки, головний мозок, який саме дратівливістю з приводу і без намагається сказати, що не в змозі підтримувати регенерацію нервових клітин на належному рівні.

Небажання готувати і одноманітна їжа

Ми відрізняємося від тварин не лише здатністю говорити, логічно і творчо мислити, а й умінням готувати їжу, причому, не тільки для того, щоб утамувати голод, а отримати від неї насолоду.

І як тільки людину залишає бажання готувати, а серед безлічі різноманітних страв свого кулінарного арсеналу, вона, день за днем, вибирає одні й ті самі, найпростіші, які може приготувати із зав’язаними руками, не переймаючись різноманітністю раціону, саме час кричати: «Караул!».

Тому що це говорить про дегенерацію клітин відразу кількох відділів головного мозку:

центру задоволення лімбічної системи, в зоні відповідальності якої в тому числі і мотивація;

префронтальної кори, яка контролює наше вміння здійснювати свідомі координовані дії, адже саме ми їх використовуємо в процесі приготування їжі;

гіпокампа, що відповідає за сприйняття та збереження інформації.

Якщо помічаєте за собою таку особливість, у жодному разі не йдіть на поводу у своїх лінощів. Адже процес приготування їжі омолоджує мозок, покращує пам’ять і підвищує інтелект не гірше, якщо не краще ніж будь-яка ментальна гімнастика. І це науково доведений факт.

Наприклад, нарізка огірка змушує мозок працювати так само активно, як і розв’язання математичного завдання.