Читайте вивіски, щоб не втрапити в халепу

Це трапилося в 1991 році, коли ми закінчили школу і збиралися вступати хто в інститути, хто на “трудову ниву”. Хто кyди, а ось мій приятель (Ярослав) вирішив податися в медичний. Він з дитинства був схибнутий на усіляких експериментах над сусідськими котами і щурами. Отож, цього літа Ярослав приїхав у місто, в якому сподівався провести 6-7 років свого життя, прийшов за адресою приймальної комісії. Але чи то сонце голову напекло, чи то від хвилювання не зорієнтувався на місцевості, але наш абітурієнт заблукав і трохи помилився чи то дверима, чи то взагалі під’їздом.

Усе виглядало ніби у звичайному навчальному закладі медичної орієнтації – на стінах медичні агітки, але читати він їх не захотів – подумав: потім ще встигну, головне - нічого не переплутати з документами, щоб не помилитися факультетами.

Підходить до “стійки бару”, нічого не підозрюючи, і тільки, було, рота відкрив, щоб сказати, куди він хоче подавати документи, як йому звідти:

— Прізвище, ім’я, по батькові.

— Боришкевич Ярослав Володимирович, - автоматично відповів абітурієнт. Чомусь у “приймальній комісії” зашаруділи паперами і потім йомy повідомили:

— До нас такого не поступало.

Ярослав оторопів. Подібної відповіді він не очікував.

— Так правильно, - каже мій приятель, - я ж до вас тільки в липні буду поступати. А записатися мені ж треба завчасно. Заяву написати, анкету заповнити, довідку про щеплення надати, інші документи і фото...

Як потім з’ясувалося, бідолаха потрапив у приміщення районного моргу, що був розташований у сусідньому від приймальної комісії будинку. Можна уявити його почуття - це був шок! З тих пір, кажуть, у тому морзі не відразу відвідувачів зустрічають із сумом і співчуттям. Спершу уточнюють, чи за адресою людина прибула.