№1198 від 05.12.2024p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему.
Українці щодня борються за свої свободу й життя. Через війну в Україні є ризик збільшення поширення ВІЛ-інфекції, зокрема, через сексуальне насильство, більшу кількість оперативних втручань, травм, у тому числі ушкоджень серед медичних працівників як на полі бою, так і на робочому місці.
Беручи до уваги такі фактори, як кількість часу, який людина проводить на роботі, а також зростання кількості хворих на ВІЛ/СНІД серед працівників, сфера праці сьогодні розглядається як один з основних майданчиків протидії поширенню епідемії. Відповідальні особи на робочих місцях, як роботодавці, так і представники трудових колективів, мають можливості і потенціал, який можна протиставити проблемі ВІЛ/СНІДу.
Роботодавцям рекомендовано під час укладання колективних договорів і угод включати до них положення щодо профілактики ВІЛ/СНІДу у виробничому середовищі та недопущення випадків дискримінації працівників із таким захворюванням відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».
Передусім на підставі ВІЛ-позитивного статусу особи забороняється:
– відмовляти у прийнятті на роботу;
– звільняти з роботи;
– відмовляти у прийнятті до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб;
– відмовляти у наданні медичної допомоги та соціальних послуг.
Забороняється також обмежувати права рідних і близьких цієї категорії осіб. У разі неправомірних дій посадових осіб, хворі на ВІЛ люди та їхні рідні можуть захистити свої права у судовому порядку.
Якщо роботодавець наполягає на проведенні таких обстежень перед прийняттям на роботу, відмовляє особі у працевлаштуванні через підозру або наявність у неї ВІЛ/СНІДу або звільняє з цих підстав з роботи – його дії незаконні й можуть бути оскаржені у суді.
Коли існує ризик ВІЛ-інфікування на робочому місці, працівники повинні проходити навчання й підготовку щодо шляхів передачі та заходів із запобігання ризику та інфікуванню.
У заходах із підвищення рівня обізнаності населення інспектори праці наголошують, що ВІЛ-інфекція не передається в результаті випадкових фізичних контактів і що присутність особи, яка живе з ВІЛ, не слід розглядати як небезпеку на робочому місці.
05.12.2024 | Головний державний інспектор відділу з питань праці Михайло СЕМЕНЮК |
Рівне-Ракурс №10 від 05.12.2024p. На головну сторінку |