Газоблок у будівництві лазень і спа-зон: чи витримає вологу

Часто початковий пошук, наприклад, за запитом газобетон 200х300х600 цена, показує його як сучасний, теплий та відносно недорогий матеріал. Але тут же виникає головне питання, оточене безліччю міфів: а чи «дружить» газоблок з високою вологістю? Чи не перетвориться омріяна парна на джерело постійних проблем? Давайте розберемося в цьому детально, без прикрас і залякувань, спираючись на логіку та будівельну практику.

Що таке газоблок і в чому його сила?

Для початку варто зрозуміти, з чим ми маємо справу. Газоблок (або газобетон) – це вид пористого бетону. Якщо дуже спростити, це суміш цементу, кварцового піску, вапна та води, в яку додають спеціальну алюмінієву пудру. Вона вступає в хімічну реакцію, що спричиняє утворення мільйонів крихітних пор, заповнених повітрям. Саме ця пориста структура і надає матеріалу його ключові переваги:

• Відмінна теплоізоляція. Повітря – один з найкращих утеплювачів. Завдяки цьому стіни з газобетону чудово утримують тепло всередині приміщення. Для лазні, де важливий кожен градус, це величезний плюс.
• Невелика вага. Блоки легкі, що значно спрощує і прискорює процес будівництва, а також дозволяє заощадити на зведенні масивного фундаменту.
• Простота обробки. Газоблок легко пиляти, різати та штробити, що дає змогу реалізовувати складні архітектурні рішення без зайвих зусиль.
• Вогнестійкість. Матеріал абсолютно негорючий, що для такого пожежонебезпечного об'єкта, як лазня, є критично важливим фактором безпеки.

Здавалося б, ідеальний кандидат. Але саме пористість є причиною головного страху – гігроскопічності, тобто здатності вбирати вологу.

Головний виклик – волога. Розвінчуємо міфи

Основний аргумент противників газоблоку в «мокрих» зонах – його здатність вбирати воду, немов губка. І це правда, газобетон дійсно гігроскопічний. Якщо опустити шматок блоку у воду, він набере значну кількість вологи. Але в реальних умовах експлуатації стіна не перебуває у відрі з водою. Ключова властивість газобетону, про яку часто забувають, – це його висока паропроникність. Це означає, що він не тільки легко вбирає вологу у вигляді пари, але й так само легко її віддає, коли вологість навколишнього середовища знижується.

Стіна з газоблоку «дихає». Ця властивість робить мікроклімат у приміщенні комфортнішим і, що найголовніше, дозволяє конструкції висихати. Проблема виникає лише тоді, коли кількість вологи, що надходить, систематично перевищує кількість вологи, яка встигає випаруватися. Отже, завдання будівельника – не уникнути будь-якого контакту з вологою (що неможливо), а створити умови, за яких стіна буде надійно захищена від прямого потрапляння води та зможе ефективно сохнути.

Технологія захисту: як побудувати надійну лазню з газоблоку

Секрет успішного використання газобетону в лазні криється не в самому матеріалі, а в грамотному підході до будівництва. Це так званий «листковий пиріг», де кожен шар виконує свою функцію. Захист має бути комплексним: ззовні та зсередини.

Внутрішній захист – найважливіший етап. Саме від нього залежить 90% успіху. Для приміщень з різним рівнем вологості підхід буде різним:

1. Парна. Тут найекстремальніші умови: висока температура і максимальна вологість. Стіна з газоблоку повинна бути повністю відсічена від контакту з гарячою парою. Для цього створюється внутрішній каркас (зазвичай дерев'яний), на який монтується шар пароізоляції. Найкраще для цього підходить спеціальна фольгована мембрана. Всі стики ретельно проклеюються алюмінієвим скотчем. Поверх пароізоляції створюється вентиляційний зазор (2-3 см), і лише потім монтується фінішне оздоблення, наприклад, дерев'яна вагонка. Таким чином, пара циркулює всередині приміщення і не контактує з газоблоком.
2. Мийна зона. Тут головна загроза – пряме потрапляння води на стіни. Газоблок необхідно обробити спеціальними проникаючими ґрунтовками, що знижують водопоглинання. Потім наноситься шар обмазувальної цементно-полімерної гідроізоляції. Особливу увагу приділяють кутам та стикам, які проклеюють гідроізоляційною стрічкою. Після цього стіни можна облицьовувати плиткою.
3. Кімната відпочинку. Тут умови більш сприятливі. Достатньо обробити стіни паропроникною ґрунтовкою та використати «дихаючу» штукатурку або інше декоративне покриття.

Зовнішнє оздоблення та вентиляція. Не менш важливо захистити стіни ззовні від дощу та снігу. Ідеальним рішенням є вентильований фасад (наприклад, сайдинг або блок-хаус), який створює повітряний прошарок і дозволяє волозі, що виходить зі стіни, вільно випаровуватися. Також можна використовувати спеціальні паропроникні штукатурки та фарби.

І, звичайно, вентиляція! Ефективна система припливно-витяжної вентиляції – це обов'язкова умова для будь-якої лазні, незалежно від матеріалу стін. Вона має забезпечувати швидке видалення надлишкової вологи після використання лазні, даючи всім конструкціям можливість повністю просохнути.

Висновки: будувати чи не будувати?

Отже, чи витримає газоблок вологу в лазні? Відповідь однозначна: так, витримає, але за умови суворого дотримання технології будівництва. Страхи перед його гігроскопічністю сильно перебільшені і зазвичай є наслідком будівельних помилок, а не недоліків матеріалу.

Правильно побудована лазня з газоблоку буде не тільки довговічною та надійною, але й надзвичайно теплою, що дозволить швидше досягати потрібної температури та економити на дровах чи електроенергії. Поєднання чудових теплоізоляційних властивостей, пожежної безпеки, екологічності та розумної ціни робить газоблок одним з найкращих сучасних рішень для будівництва лазень та спа-зон. Головне – підійти до процесу з розумом і не економити на ключових етапах захисту від вологи.