Вареники в Празі купляли по 45 гривень!

- Цього літа програмі, заснованій Фондом для американських студій (Fund for American Studies, www. tfasinternational.org), якраз виповнилося 15 років. Нас навчали знані професори двох найстаріших університетів світу - з Джорджтаунського (США) та Карлового (Чехія). Нас - це 120 молодих лідерів із 25 країн Європи та плюс американські студенти. Упродовж трьох тижнів ми студіювали економіку та політику, вправлялися у парламентському мистецтві, слухали відомих чеських лекторів. Крім того, нам організували цікаву культурну програму, насичену поїздками по цій чудовій країні.

Основною ж метою літнього університету є ознайомлення молоді з країнами, які з’явилися після колапсу СРСР, із принципами демократії та ринкової економіки. Молоді європейці також мали можливість порівняти переваги американської моделі демократії та обговорити недоліки системи з американськими учасниками, особливо напередодні виборів у США. А ми, українці, порівнювали їхні вибори з нашою виборчою системою та теперішніми дочасними виборами.

Знаєте, коли ми на час забули про наші домашні проблеми? Коли робили презентацію своєї країни. Кожен із нас мав національне вбрання, в якому співали й танцювали пісню “Розпрягайте, хлопці, коні!” Гостей задумали пригощати варениками з маком та сиром. Гадали: знайти вареники в Празі - не проблема. Але заледве їх знайшли в... російському продуктовому магазині. Спочатку зраділи, проте потім аж подих затамували: на наші гроші сума становила 45 гривень за кілограм. Однак склалися й купили два кілограми вареників з сиром. Із маком, на жаль, не було. Самі ми їх не їли, але інші делегати моментально розхапали гарячі варенички.

- Знаю, що ти також весною була у складі делегації Європейського молодіжного парламенту - Україна в Німеччині, не раз літала до Сполучених Штатів, тому маєш уже неабиякий, скажімо так, порівняльний досвід. От чому ми не можемо подолати корупцію і зажити по-людськи?

- Та корупція всюди існує, навіть там, де заможно живуть. Так само є і олігархи.

Однак різниця між українськими та американськими олігархами, політичною елітою, на мою думку, полягає в тому, що там дбають, щоб правила гри (демократичні принципи) дотримувались усіма, а у нас - самі ж законодавці їх порушують. Там зважають на думку населення значно-значно більше. Пригадую, Джон Ленгл, всесвітньовідомий професор з Джорджтаунського університету, сказав, що Україні треба час. А інший доповідач - Томас Сєдлачек, головний макроекономічний стратег у CSOB (банк Чехії) - висловлювався ще красномовніше: мовляв, 40 років чеського комунізму, це як 40 років Мойсей водив євреїв. Хоча можна було швидше потрапити в обіцяну землю, але потрібно було, щоб покоління, народжене в рабстві, померло...

Про Американський інститут економіки та політики в Празі Марина днями розповідала зацікавленій рівненській молоді.