Простіть мені...

Коли мені було шістнадцять, я спостерігала за життям своїх близьких та знайомих, проживаючи в багатоквартирному будинку немаленького містечка. Я думала про своє майбутнє та набиралася досвіду в дорослих. І я собі сказала, що ніколи не буду коханкою. Чому? Бо вони є для чоловіків лише забавою на кілька годин в тиждень, і все. Їх використовують як іграшку, якою награлись і деякий час вже нецікаво чіпати. У жонатих чоловіків сім’я завжди на першому місті. Після коханки він повертається до коханої дружини і чудових діток, без яких не може жити...

Народилась я в місті Рівному в добрих батьків, які дуже любили дітей. Ми мали все, що необхідно було для щастя. Дитинство було незабутнім: вірні друзі, веселі ігри, увага та любов батьків. Я підростала, з’явились інші інтереси: дискотеки, відпочинок на природі з друзями, пісні під гітару в дворі. Подруги починали зустрічатися з хлопцями, а я була проти інтимних відносин (які хлопці вимагали). Хотіла, щоб чоловік у мене був першим і єдиним. Хлопці завжди звертали на мене увагу, але якщо я комусь подобалась, то він мені - ні, і навпаки, ніби хтось наврочив (саме так сказала циганка). Лягаючи спати, я завжди просила у Бога послати мені кохану людину.

І ось одного весняного вечора у мене з’явився друг: добрий, веселий, уважний, турботливий. Він завжди уважно вислуховував, давав поради, підтримував у важку хвилину, адже різниця у віці була великою. Я з нетерпінням чекала на наші зустрічі, які ставали все частішими. Проживав він у Львові. З часом наші ніжні відносини переросли в кохання. Але він мені сказав, що в нього є дружина, діти. Так я стала коханкою, якою зарікалась ніколи не бути.

Можливо, мій лист читає дружина Володимира, пані Тетяна, я звертаюсь до Вас: “Простіть мені, ради Бога, що в моєму житті з’явився Ваш чоловік, за той час, що він був зі мною, а не з Вами і дітьми. Простіть за ті сльози і сварки, що були через мене. Дуже прошу Вас, не кляніть, бо цей гріх я і так буду спокутувати. Не переживайте, він завжди буде з Вами, бо Ви - сенс його життя. Розбивати сім’ю не буду і не хочу. Чоловіка не звинувачуйте, тому що у всьому винна я. Простіть мені!..”

Сподіваюсь, що знайду свою другу половинку і відчую, що таке жіноче щастя.