Пройшов набір, тоді й відпускні викладачам виплатили...

Нині в гуманітарному університеті викладачам видана заборгована за літні місяці заробітна плата та відпускні, за затримку яких ректор сплатив незначний штраф - 255 гривень. Утім, чи є тут вина Руслана Постоловського - це ще питання. Бо звідкіля ректорові державного ВНЗ брати кошти на зарплатню, яка десь за рік підвищувалася разів з чотирнадцять. Ось недержавні ВНЗ беруть кредити, приміром, під заставу навчальних корпусів, перезакладають по кілька разів і так знаходять вихід для платні професорсько-викладацькому складу й розвитку “універів”. Державним же вузам таке робити зась - законодавство забороняє. І взагалі, за словами пана Постоловського, багато несправедливого в нинішній українській освітянській галузі. До прикладу, пощастило дитині вступити на державну форму навчання, та якщо має клепку, то й аспірантуру безплатно закінчить. А на контракті від першого курсу до останнього мусиш гроші викладати. Тому ректорат не підвищує оплату за навчання, бо поліські родини такого витягнути не зможуть. Адже саме абітурієнти з північних районів, де порівняно висока народжуваність, роблять конкурс гуманітарному університетові. От у решти областях є недобір в “універи” педагогічного профілю, та й в інші - теж. Кажуть, цьогоріч навіть повернули в Міносвіту державне замовлення на певну кількість місць. За прогнозом Руслана Постоловського, незабаром кількість вузів скоротиться сама собою - не буде кого вчити. А ще пан Постоловський переймається клопотами іншого свого “дитяти” - Інституту мистецтв, який ледь зводить кінці з кінцями, однак у відчай не впадає. Мистецтво ж бо вічне, а щоб творити, треба страждати. Хіба ні?..

У водного університету - справи буцімто кращі. Принаймні не чути скарг про невиплачену зарплату викладачам. Одна з причин - водний не цурається щороку приблизно на 10-11 відсотків підвищувати плату за навчання відповідно до інфляції. Правда, на ті спеціальності, що є модними серед студентів. А що, треба ж такого гіганта утримувати - 30 тисяч долають складні математично-інженерні дисципліни. І конкурс також є - 1,3-1,6 на одне студентське місце. Та ще й іноземці вчаться. Як стверджує ректор Василь Гурин, 70 відсотків випускників водного влаштовується за фахом. А все тому, що заклад має статус національного. Між іншим, ректорат та студенти відчувають тиск із боку колег, яким вони складають конкуренцію в Україні. От якби ще й у Європі! Крім того, ой як непросто працювати у старих лабораторіях та кабінетах за новою кредитно-модульною системою (Болонський процес) навпіл зі старою тематичною, радянського зразка. Утім, якщо не прагнути до нового, то так і борсатимемося в на узбіччі прогресу, каже пан Гурин. Загальний висновок зі спілкування ректорів із журналістами можна зробити такий: держава повинна платити гроші викладачам та оплачувати комунальні послуги, а все зароблене власне університетами має йти на їхній розвиток та добробут студентів.