Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №310 від 20.09.2007p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Актуальна проблема

Коштів не вистачає навіть на косметичний ремонт... Гуртожиток №5 по вул. Остафова

Війна за гуртожитки: без права на поразку

Сьогоденна війна за гуртожитки між колишніми орендарями та їх новими власниками досягла свого апогею: починаючи із установчих зборів Всеукраїнської Спілки захисту конституційних прав мешканців гуртожитків у Києві, до доволі чисельних судових позовів громадян, які борються за повернення свого житла. Звісно, радує, що окремим особам все ж таки вдається відстояти свої права в судовому порядку, як, до прикладу, рівнянину Володимиру Максимовичу, скаргу якого 3 вересня 2007 року задовольнив апеляційний суд Рівненської області. Але більшість жителів гуртожитків необізнані в юриспруденції і не впевнені, чи дійсно можна так швидко вирішити цю проблему (до слова, той же пан Максимович також змушений був дійти до другої судової інстанції, адже попередньо у квітні цього року Рівненський міський суд прийняв рішення про виселення його з гуртожитку, лише згодом юристам Комітету виборців України вдалося відвоювати його житло).

Конфліктні події зараз відбуваються по Відінській, 42а. Гуртожиток за цією адресою знаходиться у державній власності і його розпорядником виступає регіональне відділення ФДМУ в Рівненській області. Кореспондент “РР” завітала до цього будинку, щоб з’ясувати ситуацію. При вході в коридорі висить повідомлення про те, що працівникам ЖКП “Байкал” надано право не пропускати представників підприємств-орендарів приміщень у зв’язку з тим, що терміни дії договорів оренди закінчилися і орендарі вже майже рік зволікають із передачею орендованої площі. Вони, до речі, займають значну територію другого поверху будинку. “А якже їх не пропускати, - жаліється одна з працівниць, - адже люди йдуть на роботу в уставленому порядку, у них існує графік роботи. Не блокувати ж нам вхід?” Справді, чи вирішить це проблему? У всякому разі, без конкретних втручань судових інстанцій вузол не розв’яжеться. На цьому тижні мало пройти судове засідання по вирішенню цієї справи. Тим більше, на тому ж другому поверсі знаходяться два приміщення, які пустують. І зараз, із початком опалювального сезону, невідомо, хто платитиме за їх опалення...

Нещодавно Фонд держмайна висловив пропозицію вилучити гуртожитки, які помилково були включені у статуні фонди підприємств, і спільно з місцевою владою прийняти їх до комунальної власності.

Ось тут виникає двозначна ситуація. З одного боку, у жителів гуртожитків з’явилася можливість приватизувати своє житло і фактично стати його повноправними власниками. З іншого - приватизація усіх житлових кімнат виключить можливість заселяти туди нових мешканців. Розумію, що деякі люди вже понад 10-20 років проживають у гуртожитках. Але ж початковим призначенням гуртожитків було саме недовготривале проживання, поки працівник підприємства отримає постійну квартиру... Сьогодні молоді люди, які приїжджають до обласного центру влаштовуватись на роботу, фінансово не забезпечені так, щоб одразу купити чи, навіть, зняти квартиру...

У війну за гуртожитки долучилися сьогодні і студентські організації. Невдоволення численними порушеннями прав студентів при забезпечені їх гуртожитками на початку вересня висловила Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Студентське братство”. Її голова, Олег Яценко, за повідомленням УНІАН, назвав систему студентських гуртожитків “однією з найбільш корумпованих і недемократичних у системі освіти”. За його словами, спостерігається диктат адміністрацій гуртожитків і порушення прав студентів в усіх регіонах України.

На Рівненщині також із року в рік катастрофічно не вистачає гуртожитків для студентів. За словами Майї Андрєєвої, головного спеціаліста управління освіти та науки облдержадміністрації, найбільш забезпечені гуртожитками “Острозька академія” (дев’ять), Національний університет водного господарства та природокористування (вісім). Рівненський державний гуманітарний університет має сім гуртожитків, але для проживання не вистачає близько двох тисяч місць, тому що із усієї кількості студентів РДГУ сорок відсотків - сільська молодь. Виникла просто жахлива ситуація з розподілом місць у гуртожитках по вулиці Остафова. Студенти Рівненського державного гуманітарного університету живуть по п’ять-шість чоловік у кімнаті! Як розповіла завідуюча гуртожитку №5 Галина Ковальчук, він розрахований на 300 чоловік, а наразі вже проживає близько 320. До неї приходять люди зі слізьми на очах, стареньки бабусі б’ються в істериці, щоб тільки влаштувати дитину у гуртожиток, бо ціни на оренду квартири чи кімнати ох як кусаються... А за гуртожиток плата становить лише 375 гривень за семестр, хоча там і досі не працює душ, тож студенти змушені митися в умивальниках... Капітальний ремонт обіцяють розпочати вже із середини вересня. А в гуртожитку №4 того ж РДГУ він триває, на жаль, роками...

Важка ситуація і з гуртожитком №1 Рівненського автотранспортного технікуму НУВГП, який із липня 2006 року виведений із експлуатації як непридатний для проживання через аварійний стан. Потрібно 500 тисяч гривень на його ремонт.

Держава, в свою чергу, ніяких коштів на це не виділяє. А жити хочеться в нормальних умовах. Про яке безкоштовне надання кімнати в гуртожитку може йти мова, коли на його утримання коштів ніде взяти. У цьому випадку виправдовується практика благодійних внесків, які сплачують мешканці студгуртожитків у примусово-добровільній формі.

Чи можемо ми зараз говорити про побудову правової держави в Україні, коли самі громадяни правового захисту не мають?..

20.09.2007Юліана ТЕТ



Рівне-Ракурс №10 від 20.09.2007p. 
На головну сторінку