“Ширка”? Це не інтелігентно!

Абсурдність такого листа випливає вже з того, що інтелігент за визначенням має бути демократом. Звичайно, були представники творчих еліт, які підтримували тоталітарні системи, але завжди це закінчувалося сумно.

Лист, адресований Президентові України, обурив колег по цеху. “В нинішньому непростому часі добрих (чи не дуже) перемін до творчої інтелігенції іноді прислухаються. Здебільшого - прислухаються ті, хто прагне ту саму інтелігенцію використати”, - пишуть побратимам по творчій ниві близько шістдесяти письменників, художників, поетів, акторів, співаків і журналістів. У переліку імен: письменники Степан Процюк, Олесь Улянченко, Василь Кожелянко, Іван Андрусяк, бард Едуард Драч, мистецтвознавець Роман Яців, художник Володимир Гарбуз, оперна співачка Ганна Солонична й інші. Вони стверджують: “Свята переконаність усіх тих, хто писав “Звернення” до пана Президента у тому, що коаліція “трьох політичних сил” вбереже країну від поділу чи розколу, - наївна. Якщо це, звісно, переконаність, а не чергова кон’юнктура”.

Підписанти нагадують прихильникам “ширки” про те, як господарюють представники Партії регіонів (яких ті знов тягнуть до влади), зокрема, й на ниві культури. Так голові комітету з національних премій імені Тараса Шевченка Роману Лубківському говорять про те, що цього року уряд Віктора Януковича набрався нахабства не виділити гроші на головну премію України - імені Тараса Шевченка. Тепер лауреати ходять лише з половиною заслуженої винагороди. Це надзвичайний і безпрецедентний цинізм. Хто, хто, а директор Львівської картинної галереї Борис Возницький сам знає, в якому жалюгідному стані знаходяться вітчизняні музеї. Його музей на собі відчуває “турботу” такого “гуманітарія”, як Дмитро Табачник.

“Заплющивши очі на те, як табачники та іже з ними відверто нищать українську мову, літературу, культуру, відвернувши ніс від запаху писарчуківських грошей, окремі представники “творчої інтелігенції” роблять ведмежу послугу і Президенту, і собі”, - стверджується у листі.

“Широка коаліція, про яку мріють, як виявляється, окремі Герої, сивочолі непритомні “голови” та різники української культури, буде торувати і далі дорогу в розвинутий феодалізм, називаючи це “демократичними перетвореннями”, - продовжують обурені митці. Вони переконані, що творчість із політичними “ширками” несумісна.